Діапазон театральних жанрів коливає

Діапазон театральних жанрів коливається від традиційних до експериментальних, таких як мета-театр, в якому стирається грань між сценарієм та імпровізацією. Глядачів залучають безпосередньо до дії, внаслідок чого вона розвивається не так, як передбачено сценарієм. До традиційних належать також музичний театр (опера, оперета, рок-опера). соціальний театр, невербальний театр (балет, пантоміма) тощо.

Давньою формою комедії є староіталійська комедія дельарте зі стандартним набором персонажів (Арлекін, Коломбіна, Панталун) та сюжетів. Будь-яка комедія зазвичай має щасливий кінець, а якщо вона супроводжується музикою, піснями та танцями, то це — музична комедія. У чорній комедії жахливі і страшні елементи замінюються на комічні, а в романтичній — наявний розумний розрахунок, щасливий збіг обставин, чудесні відкриття, які у фіналі приводять до здійснення усіх мрій закоханих героїв. У комедії ситуацій герой недолуго намагається вирішити якусь проблему, внаслідок чого без кінця потрапляє до несподіванок, з яких щасливо виплутується. Сатирична комедія дотепно висміює звичаї та манірність сучасного суспільства, вдало поєднуючи ляльки, танцювальні номери, елементи балагану та мелодрами. Фарс ґрунтується на надзвичайно маловірогідних ситуаціях, стереотипних персонажах, екстравагантних перебільшеннях та відчайдушно галасливій грі, а в комедії абсурду персонажі ведуть безглузду діяльність. У трагікомедії поєднуються елементи трагедії та комедії, викликаючи у глядачів сміх і сльози одночасно.

Мелодрама — це сентиментальне оповідання про кохання, дія якого відбувається на тлі приємної музики. Класична мелодрама має набір стереотипних персонажів: благородний герой, який не має недоліків і ходить у світлому одязі, багатостраждальна та ніжна красуня-героїня, холоднокровний лихий негідник, одягнутий у темне вбрання. Незважаючи на численні пригоди коханців, що народилися під нещасливою зіркою, мелодрама завжди закінчується щасливо.

У виставах у жанрі фентезі герой, який уособлює світлі сили, вирушає на пошук засобу, для перемоги над силами зла, а по дорозі зустрічає багато дивних і фантастичних персонажів, які допомагають або перешкоджають його намаганням. У трагедіях, де напруження знаходиться на межі нервового зриву, герой потрапляє до жахливих ситуацій, які загрожують його життю або життю інших людей: викрадення людей, насильство тощо. Головний персонаж сміливо приймає на себе трагічну долю. У цьому жанрі вистава часто закінчується загибеллю одного або кількох персонажів. Соціальна драма звертається до певної соціальної проблеми, ілюструючи випадки несправедливості, а побутова - розглядає питання повсякденних людських відносин у родині тощо.

Результаты (английский) 1:

The range of theatrical genres range from traditional to experimental, such as meta-theater, which erased the line between scripted and improvisational theatre. Viewers are attracted directly to the action, as it develops not, as provided by the script. Includes traditional musical theatre (Opera, operetta, Rock Opera). the social Theatre, neverbal′nij Theatre (Ballet, pantomime), etc.Давньою формою комедії є староіталійська комедія дельарте зі стандартним набором персонажів (Арлекін, Коломбіна, Панталун) та сюжетів. Будь-яка комедія зазвичай має щасливий кінець, а якщо вона супроводжується музикою, піснями та танцями, то це — музична комедія. У чорній комедії жахливі і страшні елементи замінюються на комічні, а в романтичній — наявний розумний розрахунок, щасливий збіг обставин, чудесні відкриття, які у фіналі приводять до здійснення усіх мрій закоханих героїв. У комедії ситуацій герой недолуго намагається вирішити якусь проблему, внаслідок чого без кінця потрапляє до несподіванок, з яких щасливо виплутується. Сатирична комедія дотепно висміює звичаї та манірність сучасного суспільства, вдало поєднуючи ляльки, танцювальні номери, елементи балагану та мелодрами. Фарс ґрунтується на надзвичайно маловірогідних ситуаціях, стереотипних персонажах, екстравагантних перебільшеннях та відчайдушно галасливій грі, а в комедії абсурду персонажі ведуть безглузду діяльність. У трагікомедії поєднуються елементи трагедії та комедії, викликаючи у глядачів сміх і сльози одночасно.Romance is a sentimental story about love, the action of which takes place against the background of pleasant music. The classic melodrama has a set of stereotypical characters: the noble hero who doesn't have flaws and walks in the bright clothes, long-suffering and gentle babe-heroine, cold-blooded dashing scoundrel, lightly dressed in dark clothes. Despite numerous adventure lovers born under the star of unhappy romance always ends happily.У виставах у жанрі фентезі герой, який уособлює світлі сили, вирушає на пошук засобу, для перемоги над силами зла, а по дорозі зустрічає багато дивних і фантастичних персонажів, які допомагають або перешкоджають його намаганням. У трагедіях, де напруження знаходиться на межі нервового зриву, герой потрапляє до жахливих ситуацій, які загрожують його життю або життю інших людей: викрадення людей, насильство тощо. Головний персонаж сміливо приймає на себе трагічну долю. У цьому жанрі вистава часто закінчується загибеллю одного або кількох персонажів. Соціальна драма звертається до певної соціальної проблеми, ілюструючи випадки несправедливості, а побутова - розглядає питання повсякденних людських відносин у родині тощо.