Твердість ґрунту в поверхневому шар

Твердість ґрунту в поверхневому шарі 0–5 см становить 0.72±0.01 МПа (рис. 2). До глибини 35–40 см твердість змінюється не суттєво, при цьому спостерігається локальний максимум твердості на глибині 15–20 см. Після глибини 40–45 см відбувається стрімке, практичне лінійне, зростання твердості з глибиною внаслідок чого твердість на глибині 95–100 см набуває значення 3.69±0.09 МПа. Критичне для росту кореневих систем рослин значення твердості у 3 МПа (Medvedev, 2009) спостерігається на глибині 55–60 см. Це вказує на те, що твердість ґрунту в межах дослідженого полігону може виступати у якості суттєвого обмежувального фактору, який впливає на структуру трав’янистого рослинного покриву. Електрична провідність поверхневого шару ґрунту становить 0.49±0.06 дСм/м. У 6.6 % випадків вона переважає значення 2 дСм/м, яке є маркером критичного рівня засолення ґрунту, яке здатне обмежувати ріст рослин (Smagin et al., 2006). Потужність лісової підстілки варіює від 0 до 4 см з середнім значенням 2.23±0.07 см. Вологість поверхневого шару ґрунту на момент проведення дослідження становила 3.58±0.24 %. Щільність поверхневого шару ґрунту варіює у широких межах (від 0.33 до 1.48 г/см3).В агрегатній структурі найбільшу роль відіграють макроагрегати розміром більше 10 мм, частка яких становить 23.46±0.98 % (рис. 3).

Результаты (английский) 1:

Твердість ґрунту в поверхневому шарі 0–5 см становить 0.72±0.01 МПа (рис. 2). До глибини 35–40 см твердість змінюється не суттєво, при цьому спостерігається локальний максимум твердості на глибині 15–20 см. Після глибини 40–45 см відбувається стрімке, практичне лінійне, зростання твердості з глибиною внаслідок чого твердість на глибині 95–100 см набуває значення 3.69±0.09 МПа. Критичне для росту кореневих систем рослин значення твердості у 3 МПа (Medvedev, 2009) спостерігається на глибині 55–60 см. Це вказує на те, що твердість ґрунту в межах дослідженого полігону може виступати у якості суттєвого обмежувального фактору, який впливає на структуру трав’янистого рослинного покриву. Електрична провідність поверхневого шару ґрунту становить 0.49±0.06 дСм/м. У 6.6 % випадків вона переважає значення 2 дСм/м, яке є маркером критичного рівня засолення ґрунту, яке здатне обмежувати ріст рослин (Smagin et al., 2006). Потужність лісової підстілки варіює від 0 до 4 см з середнім значенням 2.23±0.07 см. Вологість поверхневого шару ґрунту на момент проведення дослідження становила 3.58±0.24 %. Щільність поверхневого шару ґрунту варіює у широких межах (від 0.33 до 1.48 г/см3).
In aggregate structure plays a major role makroahrehaty larger than 10 mm, which account for 23.46 ± 0.98% (Fig. 3).

Результаты (английский) 2:

Soil hardness in surface layer 0 – 5 cm is 0.72 ± 0.01 Mpa (Fig. 2). By the depth of 35 – 40 cm, the hardness is not changed substantially, while the local maximum hardness is observed at a depth of 15 – 20 cm. After a depth of 40 – 45 cm there is a rapid, practical linear, the growth of hardness with depth resulting in the hardness at the depth of 95-100 cm acquires value 3.69 ± 0.09 Mpa. The critical for the growth of plant root systems at 3 Mpa (Medvedev, 2009) is observed at a depth of 55 – 60 cm. This indicates that the soil hardness within the investigated polygon can serve as a significant limiting factor that influences the structure of the herbaceous vegetation. Electric conductivity surface layer of soil is 0.49 ± 0.06 Cm/M. In 6.6% of cases it dominates the value of 2 Dcm/M, which is a marker for the critical level of soil deposition, which is able to limit plant growth (Smagin et al., 2006). Power Forest Podstiki varies from 0 to 4 cm with an average value of 2.23 ± 0.07 cm. The moisture surface layer of soil at the time of the study was 3.58 ± 0.24%. The density of soil surface layer varies widely (from 0.33 to 1.48 g/cm3).
In the aggregate structure, the macrounits larger than 10 mm, the proportion of which is 23.46 ± 0.98% (Fig. 3), have the greatest role.