Люблю - сказала тобі, як в останній

Люблю - сказала тобі, як в останній раз.
Люблю, люблю - прошепотів, прошепотів.
Але я втечу туди, де цвітуть сади, маю спокій де.
Ти мене знайдеш завжди лише там, де океан гуде.

Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.

Втома світ обійма, і гойдає світ.
Лиш там нарешті наодинці я сама.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде, як іде, де океан гуде.

Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема, і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде як іде, де океан гуде.
Я на тих островах, у затоках сповідань,
У лагунах снів, де так хороше мені.

Результаты (русский) 1:

Люблю - сказала тобі, як в останній раз. Люблю, люблю - прошепотів, прошепотів. Але я втечу туди, де цвітуть сади, маю спокій де.Ти мене знайдеш завжди лише там, де океан гуде. Полуднева спека, синя даль, Довге літо на березі втіх. Прохолоди нема ніде, на жаль. Лід, як марево, тінь, як ніч. Зупиняється час на день, на вік, Там, де в спокою жду тебе. Острови, під безоднею небес,Самотні острови. Втома світ обійма, і гойдає світ. Лиш там нарешті наодинці я сама. Марних буднів вже нема, Спогадів нема і спокус твоїх. Я на мить ніде, все йде, як іде, де океан гуде.Полуднева спека, синя даль, Довге літо на березі втіх. Прохолоди нема ніде, на жаль. Лід, як марево, тінь, як ніч. Зупиняється час на день, на вік, Там, де в спокою жду тебе. Острови, під безоднею небес, Самотні острови. Марних буднів вже нема, Нет воспоминания и твой соблазнов. Я моментально нигде, все идет следующим образом, где океан гудит. Я на эти острова, заливы, spovìdan′ В лагунах мечты где так хорошо для меня.

Результаты (русский) 2:

Люблю - сказала тебе, как в последний раз.
Люблю, люблю - прошептал прошептал.
Но я побег туда, где цветут сады, имею покой где.
Ты меня найдешь всегда только там, где океан гудит. Полуденная жара, синяя даль, Длинное лето на берегу утех. Прохлады нет нигде, к сожалению. Лед, как марево, тень, как ночь. Останавливается время на день, на возраст, Там, где в покое жду тебя. Острова, под бездной небес, Одинокие острова. Усталость мир обнимает, и качает мир. Только там наконец наедине я сама. Пустых будней уже нет, Воспоминаний нет и соблазнов твоих. Я на мгновение нигде, все идет, как идет, где океан гудит. Полуденная жара, синяя даль, Длинное лето на берегу утех. Прохлады нет нигде, к сожалению. Лед, как марево, тень, как ночь. Останавливается время на день, на возраст, Там, где в покое жду тебя. Острова, под бездной небес, Одинокие острова. Пустых будней уже нет, Воспоминаний нет, есть соблазнов твоих. Я на мгновение нигде, все идет как идет, где океан гудит. Я на тех островах, в заливах исповеданий, В лагунах снов, где так хорошо мне.

Результаты (русский) 3:

Любовь - говорит вам в качестве последнего времени.
любви, любви î приглушенные и приглушенные.
Но я отход где цветущих садов, мира.
Ty очаровала найти всегда только где океана hude.

Полуднева тепла, синий даль,
Долго летом на берегу. втіх
Холодка существует нигде, к сожалению.
льда, как марево, тень, как ночью.
останавливается в течение дня, возраста,
Где мира ждут вас.
острова, поскольку небес,
в одиночку островов.

усталости всемирной обійма,