Таким чином, дане трактування термі

Таким чином, дане трактування терміну «сім’я» дає змогу обґрунтувати, систематизувати, угрупувати окремі методологічні способи до дослідження сім’ї, певний підхід до розгляду методології дослідження. Виходячи з предмету нашого дослідження, ми виокремлюємо методологію символічного інтеракціоналізму. Символічний інтеракціоналізм – одна з провідних парадигм в соціології, яка ставить за свою мету розуміння поведінки людей, причому поведінка сприймається так, як люди самі її розуміють. Прихильники цієї теорії переконані в тому, що кожний індивід має власне тлумачення своїх дій, учинків у сім’ї. Методологія символічного інтеракціоналізму розглядає сім’ю як малу соціальну групу і базується на працях Дж.Хоманса (теорія соціального обміну), Дж.Адамса (теорія справедливого обміну), Дж.Міда і Г.Блумера (теорія символічного інтеракціоналізму).
Відповідно теорії символічного інтеракціоналізму люди надають стимулам, що впливають на них, певні значення і реагують на ці значення, а не на стимули як такі.
В методології символічного інтеракціоналізму сім’я визначається як сукупність соціальних ролей, які виникають і реалізуються у взаємодії її членів відповідно до позицій, які вони займають. У більшості таких досліджень сім’я ототожнюється з відносно закритою системою, яка має досить слабкі зв’язки з оточуючими її інститутами, організаціями, групами. Тому інституціальний і культурний аспект сім’ї практично не аналізується. Цей напрямок акцентує увагу на дослідженні ролей і статусів, міжстатусних відносин в процесі комунікації, конфліктів, прийнятті рішень тощо. Так, Дж.Хоманс вважає, що взаємодію людей можна зрозуміти на основі методу заохочення і покарання. Прихильники теорії справедливого обміну надають особливого значення справедливому характеру винагороди. Саме ці методи, прийоми і засоби є прийнятними в сімейній педагогіці в цілому та виховній практиці батьків зокрема. Подібною є інша спроба розгляду сімейних відносин – конфліктологічний підхід, представники якого апелюють до складного суперечливого характеру відносин у сім’ї, і виокремлюють рольові та статусні конфлікти між членами родини і т. ін. Деякі дослідники акцентують увагу на аналізі порядку розподілу влади в середині самої сім’ї, надаючи особливого значення механізмові прийняття рішень. До прихильників такого підходу відносимо російського психолога В.Дружиніна, котрий обґрунтував чинники, які визначають функціонування сім’ї насамперед через основні види владних стосунків, що реалізуються в ній: нагорода, примус, авторитет, закон, відповідальність та емоційна близькість. Визначивши складові, цей дослідник вибудовує психолого-педагогічну модель елементарної сім’ї за такими характеристиками:
1. Хто несе відповідальність за сім’ю: батько чи мати (чи дитина, яка досягла зрілого віку).
2. Хто домінує в сім’ї. У патріархальній сім’ї – батько, в матріархальній – мати. В так званій дитиноцентричній сім’ї психологічно домінує дитина, її потреби й бажання. При цьому, аналіз моделі сім’ї, зроблений В.Дружиніним, а також обґрунтовані нами поняття сім’ї, лозволяють говорити., що відносини домінування в сім’ї є перехідними, і ці варіанти домінування будуть різними. Водночас у такій моделі емоційна близькість може бути різною. Дослідник наголошує, що поняттям «влада-підкорення», «емоційна близькість», «відповідальність» в конкретній культурі може надаватися різна значущість, що виявлятиметься у різниці значущості тих чи тих стосунків у структурі самої сім’ї [3, с. 27].

Результаты (русский) 1:

Таким образом это толкование термина «семья» позволяет находить, ugrupuvati отдельных методологических способов исследования семьи подход к рассмотрению методологии исследования. На основании предметом нашего исследования, мы viokremlûêmo методологии символической ìnterakcìonalìzmu. Символическое ìnterakcìonalìzm – один из ведущих парадигмы в социологии, которая является их объективного понимания поведения людей, и поведение воспринимается как большинство людей понимают это. Сторонники этой теории считают, что каждый человек имеет свои собственные интерпретации их действий, действует в семье. Методология символической ìnterakcìonalìzmu рассматривает семью как небольшой социальной группы и базируется на трудах j. Homansa (теория социального обмена), j. Адамс (теория справедливого обмена), j. МИД и g. Blumera (теория символических ìnterakcìonalìzmu). Согласно теории символического ìnterakcìonalìzmu людей дать stimulam, которые их затрагивают и реагировать на эти ценности, не на стимулы как таковой. В методології символічного інтеракціоналізму сім’я визначається як сукупність соціальних ролей, які виникають і реалізуються у взаємодії її членів відповідно до позицій, які вони займають. У більшості таких досліджень сім’я ототожнюється з відносно закритою системою, яка має досить слабкі зв’язки з оточуючими її інститутами, організаціями, групами. Тому інституціальний і культурний аспект сім’ї практично не аналізується. Цей напрямок акцентує увагу на дослідженні ролей і статусів, міжстатусних відносин в процесі комунікації, конфліктів, прийнятті рішень тощо. Так, Дж.Хоманс вважає, що взаємодію людей можна зрозуміти на основі методу заохочення і покарання. Прихильники теорії справедливого обміну надають особливого значення справедливому характеру винагороди. Саме ці методи, прийоми і засоби є прийнятними в сімейній педагогіці в цілому та виховній практиці батьків зокрема. Подібною є інша спроба розгляду сімейних відносин – конфліктологічний підхід, представники якого апелюють до складного суперечливого характеру відносин у сім’ї, і виокремлюють рольові та статусні конфлікти між членами родини і т. ін. Деякі дослідники акцентують увагу на аналізі порядку розподілу влади в середині самої сім’ї, надаючи особливого значення механізмові прийняття рішень. До прихильників такого підходу відносимо російського психолога В.Дружиніна, котрий обґрунтував чинники, які визначають функціонування сім’ї насамперед через основні види владних стосунків, що реалізуються в ній: нагорода, примус, авторитет, закон, відповідальність та емоційна близькість. Визначивши складові, цей дослідник вибудовує психолого-педагогічну модель елементарної сім’ї за такими характеристиками:1. Хто несе відповідальність за сім’ю: батько чи мати (чи дитина, яка досягла зрілого віку).2. Хто домінує в сім’ї. У патріархальній сім’ї – батько, в матріархальній – мати. В так званій дитиноцентричній сім’ї психологічно домінує дитина, її потреби й бажання. При цьому, аналіз моделі сім’ї, зроблений В.Дружиніним, а також обґрунтовані нами поняття сім’ї, лозволяють говорити., що відносини домінування в сім’ї є перехідними, і ці варіанти домінування будуть різними. Водночас у такій моделі емоційна близькість може бути різною. Дослідник наголошує, що поняттям «влада-підкорення», «емоційна близькість», «відповідальність» в конкретній культурі може надаватися різна значущість, що виявлятиметься у різниці значущості тих чи тих стосунків у структурі самої сім’ї [3, с. 27].

Результаты (русский) 2:

Таким образом, данное трактовки термина «семья» дает возможность обосновать, систематизировать, угрупуваты отдельные методологические способы к исследованию семьи, определенный подход к рассмотрению методологии исследования. Исходя из предмета нашего исследования, мы выделяем методологию символического интеракционализму. Символический интеракционализма - одна из ведущих парадигм в социологии, которая ставит своей целью понимание поведения людей, причем поведение воспринимается так, как люди сами ее понимают. Сторонники этой теории убеждены в том, что каждый индивид имеет собственное толкование своих действий, поступков в семье. Методология символического интеракционализму рассматривает семью как малую социальную группу и базируется на трудах Дж.Хоманс (теория социального обмена), Дж.Адамса (теория справедливого обмена), Дж.Мида и Г.Блумер (теория символического интеракционализму).
Согласно теории символического интеракционализму люди придают стимулам, влияющие на них, определенные значения и реагируют на эти значения, а не на стимулы как таковые.
в методологии символического интеракционализму семья определяется как совокупность социальных ролей, которые возникают и реализуются во взаимодействии его членов в соответствии с позициями, которые они занимают. В большинстве таких исследований семья отождествляется с относительно закрытой системой, которая имеет довольно слабые связи с окружающими его институтами, организациями, группами. Поэтому институционально и культурный аспект семьи практически не анализируется. Это направление акцентирует внимание на исследовании ролей и статусов, мижстатусних отношений в процессе коммуникации, конфликтов, принятии решений и тому подобное. Так, Дж.Хоманс считает, что взаимодействие людей можно понять на основе метода поощрения и наказания. Сторонники теории справедливого обмена придают особое значение справедливому характера вознаграждения. Именно эти методы, приемы и средства приемлемы в семейной педагогике в целом и воспитательной практике родителей в частности. Подобной есть другая попытка рассмотрения семейных отношений - конфликтологический подход, представители которого апеллируют к сложному противоречивый характер отношений в семье, и выделяют ролевые и статусные конфликты между членами семьи и т. Д. Некоторые исследователи акцентируют внимание на анализе порядка распределения власти внутри самой семьи, придавая особое значение механизму принятия решений. К сторонникам такого подхода относим российского психолога В.Дружинина, который обосновал факторы, которые определяют функционирование семьи в первую очередь через основные виды властных отношений, реализуемых в ней: награда, принуждение, авторитет, закон, ответственность и эмоциональная близость. Определив составляющие, этот исследователь выстраивает психолого-педагогическую модель элементарной семьи по следующим характеристикам:
1. Кто несет ответственность за семью: отец или мать (или ребенок, достигший зрелого возраста).
2. Кто доминирует в семье. В патриархальной семьи - отец, в матриархальных - мать. В так называемой дитиноцентричний семьи психологически доминирует ребенок, его потребности и желания. При этом, анализ модели семьи, сделанный В.Дружининим, а также обоснованные нами понятие семьи, лозволяють говорить., Что отношения доминирования в семье являются переходными, и эти варианты доминирование будут разными. В то же время в такой модели эмоциональная близость может быть разной. Исследователь отмечает, что понятием «власть-подчинение», «эмоциональная близость», «ответственность» в конкретной культуре может предоставляться разная значимость, что будет проявляться в разнице значимости тех или иных отношений в структуре самой семьи [3, с. 27].