ВСТУП Розуміння інтертекстуальності

ВСТУП
Розуміння інтертекстуальності на сьогодні є актуальними питаннями філософії, літературознавства, лінгвістики. Системотвірними вважаються найбільш загальні, основні, обов’язкові ознаки, за якими ми визначаємо текст. До системотвірних категорій можна віднести авторство, адресатність, інформативність, а також інтертекстуальність.
Однією з актуальних категорії, що продуктивно розроблялася лінгвістами (А. Вежбицька, Н. Рябцева, В. Шаймієв, Т. Андрющенко), семіотиками (Ю. Лотман, О. П’ятигорський, П. Тороп, В. Іванов), літературознавцями (Р. Тименчик, Т. Цив’ян, Х. Й. Кім), є категорія інтертекстуальності. В її потрактуванні дослідники спираються передусім на досвід М. Бахтіна та здобутки Тартусько-московської школи семіотики. На думку філософів, ця проблема набула крос-культурного характеру, охоплює міфологію, релігію, мистецтво як підґрунтя для подальшого осмислення розгляду феномену «інтертекстуальність» [1, с. 202].
Серед теоретиків, які стояли біля витоків методологічних засад дослідження інтертекстуальності, потрібно назвати і М. Бахтіна, який у роботі «Проблема змісту, матеріалу й форми в словесній художній творчості» 1924 р. починає розглядати художній твір як «... місце перетину текстових площин, як діалог різного виду письма, – самого письменника, отримувача (або персонажа) і, нарешті, письма, створеного теперішнім або попереднім культурним контекстом» [3, 63].
Термін «інтертекстуальність» належить Ю. Крістевій та означає метод дослідження тексту як знакової системи, а також взаємодію різних кодів, дискурсів чи голосів, які переплітаються в тексті. У праці, присвяченій проблемам текстології, Ю. Крістева зазначає: «Ми назвемо інтертекстуальністю ту текстуальну інтеракцію, яка відбувається всередині окремого тексту. Для пізнавального суб’єкта інтертекстуальність – це поняття, яке буде ознакою того способу, яким текст прочитує історію і вписується в неї» [8, 443]. Концепція

Результаты (английский) 1:

INTRODUCTION Understanding the ìntertekstual′nostì of today are the actual questions of philosophy, literature, linguistics. Sistemotvìrnimi are the most common, basic, mandatory signs, for which we define the text. The system creating categories can be attributed authorship, adresatnìst′, informative, and ìntertekstual′nìst′. Однією з актуальних категорії, що продуктивно розроблялася лінгвістами (А. Вежбицька, Н. Рябцева, В. Шаймієв, Т. Андрющенко), семіотиками (Ю. Лотман, О. П’ятигорський, П. Тороп, В. Іванов), літературознавцями (Р. Тименчик, Т. Цив’ян, Х. Й. Кім), є категорія інтертекстуальності. В її потрактуванні дослідники спираються передусім на досвід М. Бахтіна та здобутки Тартусько-московської школи семіотики. На думку філософів, ця проблема набула крос-культурного характеру, охоплює міфологію, релігію, мистецтво як підґрунтя для подальшого осмислення розгляду феномену «інтертекстуальність» [1, с. 202]. Серед теоретиків, які стояли біля витоків методологічних засад дослідження інтертекстуальності, потрібно назвати і М. Бахтіна, який у роботі «Проблема змісту, матеріалу й форми в словесній художній творчості» 1924 р. починає розглядати художній твір як «... місце перетину текстових площин, як діалог різного виду письма, – самого письменника, отримувача (або персонажа) і, нарешті, письма, створеного теперішнім або попереднім культурним контекстом» [3, 63]. Термін «інтертекстуальність» належить Ю. Крістевій та означає метод дослідження тексту як знакової системи, а також взаємодію різних кодів, дискурсів чи голосів, які переплітаються в тексті. У праці, присвяченій проблемам текстології, Ю. Крістева зазначає: «Ми назвемо інтертекстуальністю ту текстуальну інтеракцію, яка відбувається всередині окремого тексту. Для пізнавального суб’єкта інтертекстуальність – це поняття, яке буде ознакою того способу, яким текст прочитує історію і вписується в неї» [8, 443]. Концепція

Результаты (английский) 2:

INTRODUCTION
Understanding intertextuality is currently the actual philosophy, literature, linguistics. Systemic formative considered the most common, basic, mandatory signs, which we define text. By systemic formative categories include authorship, adresatnist, information and intertextuality.
One of the urgent category as productively developed by linguists (Vezhbytska A., N. Riabtseva, VA Shaimiev, T. Andryushchenko), semiotics (Lotman, A. Piatigorsky, P. Toorop, V. Ivanov), literary critics (R. Tymenchyk, T. Tsyv'yan, H. J. Kim) is the category of intertextuality. In its interpretation of researchers based primarily on experience and achievements Bakhtin Tartu-Moscow school of semiotics. According to philosophers, this problem has become a cross-cultural, covers mythology, religion, art as a basis for further consideration of understanding the phenomenon of "intertextuality" [1, p. 202].
Among theorists founders of methodological principles study of intertextuality, you need to call and Bakhtin, who in "The Problem of content, material and form a verbal artistic creation" in 1924 begins to consider the work of art as "a place ... Text intersection of planes as various types of writing dialogue - the writer, the recipient (or character), and finally, writing, created the current or previous cultural context "[3, 63].
The term "intertextuality" refers J. Kristeva means and method of investigation text as a sign system, and the interaction of different codes, discourses or voices that are interwoven in the text. The work on the problems of textual criticism, J. Kristeva says: "We call intertextuality that textual interaction that takes place within a particular text. For cognitive subject intertextuality - a concept that would be a sign of how the text reads history and fit into it "[8, 443]. Concept

Результаты (английский) 3:

INTRODUCTION
Рozuminnya intertextualnosti for the present is topical questions philosophy, literaturoznavstva, linguistics. Sistemotvirnimi are believed most general, main, obligatory attributes ,Behind what we define text. To sistemotvirnikh categories can be to relegated authorship, adresatnist, informativnist, and also intertextualnist.
One of topical categories ,What efficiently was developed by linguists (A. Vezhbitska, N. Ryabtseva, V. Shaimiev, T. Andriushchenko), semiotikami (I. Lotman, O. P'yatigorskii, P. Torop, V. Ivanov), literaturoznavtsyami (R. Timenchik, T. Tsiv'yan, K. I. Kim),Is category intertextualnosti. Into her potraktuvanni inquirers spiraiutsya first of all on experience M. Bakhtina and the achievements of Tartusko-Moscow school semiotiki. In opinion of the philosophers ,This problem acquired kros-cultural character, comprehends mythology, religion, the art as of basis for subsequent understanding consideration to phenomenon "intertextualnist" [1, s. 202].
Among theoreticians ,Which stood beside vitokiv the methodological principles of exploration intertextualnosti, necessary to name and M. Bakhtina which in work "Problem content, material and forms in verbal artistic creative work" 1924 r.Begins to consider work of art as"... Place the section of text planes, as dialog of the different kind of script, – alone author, receiver (or personage) of and, at last, script ,Created by present or preliminary cultural context" [3, 63].
Term "intertextualnist" belongs I. Kristevii and betokens the method of exploration the text as of znakovoi system, and also interact of different codes ,Discourses or voices, what are backed in text. In work to, dedicated problems textologii, I. Kristeva zaznachae: "We shall name intertextualnistiu that textualnu interaktsiiu ,Which happens of inside several text. For cognitive individual intertextualnist – this notion which portends that manner, what text prochitue history and is inscribed in it" [8, 443]. Concept