ФАКТОРИ ФІНАНСОВОЇ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ Е

ФАКТОРИ ФІНАНСОВОЇ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІНЧОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КРИЗИ

Притаманні сучасному глобальному розвитку нерівномірність, асинхронність та диспропорційність обумовлюються і акселеруються циклічними кризовими явищами і процесами, що знаходяться в центрі дослідницької уваги вчених-економістів. Аналіз природи і механізмів зародження та поширення засобів нейтралізації і подолання наслідків економічних криз, у першу чергу – фінансових (банківських, фондових, валютних, боргових, структурних, системних) проводиться переважно у межах глобалізаційної парадигми [1, 5]. Безпрецедентний масштаб і динаміка руйнівних впливів на національні економіки сучасної фінансової кризи обумовили чисельні наукові публікації у спеціальній періодичній літературі, де генеруються оригінальні економічні ідеї і обґрунтовуються не тривіальні висновки.

Метою статті є виявлення та оцінка факторів фінансової дестабілізації економічного розвитку України у контексті глобальних кризових викликів. Досліджуються внутрішні суперечності і структурні дисбаланси, які упродовж останніх років набувають усе більш очевидних системних деструктивних рис.
Структурні фінансові дисбаланси

Як показує реальна динаміка ключових макроекономічних показників, фінансова дестабілізація в Україні була обумовлена дією ряду внутрішніх факторів структурного плану.

По-перше, це довготривале відставання темпів приросту ВВП від зростання доходів населення. Так, у 2003–2007 рр. номінальні доходи громадян країни зросли в 4,2 раза, реальні – в 2,1 раза, тоді як реальний ВВП – лише в 1,4 раза. Випереджальне зростання обсягів споживання порівняно з обсягами нагромадження капіталу обумовило необхідність покриття надлишку внутрішнього платоспроможного попиту за рахунок випереджального зростання імпорту, що призвело до погіршення сальдо зовнішньої торгівлі України (у 2008 р. – понад 18,5 млрд дол.США).

По-друге, переважно з політичних причин спостерігалось наростання розриву між обсягами споживчих та капітальних витрат у структурі державного бюджету країни [6]. Так, ще з 2004 р. кошти державного бюджету дедалі більшою мірою перерозподілялись на користь споживання, а не для модер-нізації та інвестицій у реальний сектор економіки. У 2005 р. виконання соціальних програм в Україні вже вимагало суттєвих дотацій Пенсійному фонду, що спричинило зростання податкового навантаження на підприємницький сектор та сповільнення темпів економічного зростання. У 2006-2008 рр. у державі продовжували нарощуватись соціальні витрати через підвищення рівня мінімальної заробітної плати, зростання бюджетних видатків на фінансування соціальних програм і трансферів для соціальної сфери. При зниженні частки капітальних видатків (до 6% у першій половині 2008 р.) на фоні майже 50 %-го тіньового сектору національної економіки фіскальна по-літика держави почала відігравати гальмівну роль щодо інвестиційних процесів.

Результаты (английский) 1:

THE FACTORS OF FINANCIAL DESTABILIZATION OF THE EKONOMÌNČOGO OF UKRAINE IN CONDITIONS OF GLOBAL CRISISПритаманні сучасному глобальному розвитку нерівномірність, асинхронність та диспропорційність обумовлюються і акселеруються циклічними кризовими явищами і процесами, що знаходяться в центрі дослідницької уваги вчених-економістів. Аналіз природи і механізмів зародження та поширення засобів нейтралізації і подолання наслідків економічних криз, у першу чергу – фінансових (банківських, фондових, валютних, боргових, структурних, системних) проводиться переважно у межах глобалізаційної парадигми [1, 5]. Безпрецедентний масштаб і динаміка руйнівних впливів на національні економіки сучасної фінансової кризи обумовили чисельні наукові публікації у спеціальній періодичній літературі, де генеруються оригінальні економічні ідеї і обґрунтовуються не тривіальні висновки. Метою статті є виявлення та оцінка факторів фінансової дестабілізації економічного розвитку України у контексті глобальних кризових викликів. Досліджуються внутрішні суперечності і структурні дисбаланси, які упродовж останніх років набувають усе більш очевидних системних деструктивних рис.Структурні фінансові дисбалансиЯк показує реальна динаміка ключових макроекономічних показників, фінансова дестабілізація в Україні була обумовлена дією ряду внутрішніх факторів структурного плану.По-перше, це довготривале відставання темпів приросту ВВП від зростання доходів населення. Так, у 2003–2007 рр. номінальні доходи громадян країни зросли в 4,2 раза, реальні – в 2,1 раза, тоді як реальний ВВП – лише в 1,4 раза. Випереджальне зростання обсягів споживання порівняно з обсягами нагромадження капіталу обумовило необхідність покриття надлишку внутрішнього платоспроможного попиту за рахунок випереджального зростання імпорту, що призвело до погіршення сальдо зовнішньої торгівлі України (у 2008 р. – понад 18,5 млрд дол.США).
По-друге, переважно з політичних причин спостерігалось наростання розриву між обсягами споживчих та капітальних витрат у структурі державного бюджету країни [6]. Так, ще з 2004 р. кошти державного бюджету дедалі більшою мірою перерозподілялись на користь споживання, а не для модер-нізації та інвестицій у реальний сектор економіки. У 2005 р. виконання соціальних програм в Україні вже вимагало суттєвих дотацій Пенсійному фонду, що спричинило зростання податкового навантаження на підприємницький сектор та сповільнення темпів економічного зростання. У 2006-2008 рр. у державі продовжували нарощуватись соціальні витрати через підвищення рівня мінімальної заробітної плати, зростання бюджетних видатків на фінансування соціальних програм і трансферів для соціальної сфери. При зниженні частки капітальних видатків (до 6% у першій половині 2008 р.) на фоні майже 50 %-го тіньового сектору національної економіки фіскальна по-літика держави почала відігравати гальмівну роль щодо інвестиційних процесів.

Результаты (английский) 2:

FACTORS financial destabilization EKONOMINCHOHO OF UKRAINE UNDER GLOBAL CRISIS

inherent in the current global development unevenness, disparity and asynchronous conditioned and akseleruyutsya cyclical crises and processes that are the focus of research attention of economists. The analysis of the nature and mechanisms of nucleation and propagation means neutralizing and overcoming the economic crisis in the first place - financial (banking, stock, currency, debt, structural, systemic) is held primarily within the paradigm of globalization [1, 5]. The unprecedented scale and dynamics devastating effects on national economies of the current financial crisis resulted in numerous scientific publications in special periodicals which generated the original economic idea and justified not trivial conclusions.

The article is the identification and evaluation of factors of financial destabilization of Ukraine's economic development in the context of global crisis calls. Study the internal contradictions and structural imbalances, which in recent years become increasingly apparent systemic destructive features.
Structural financial imbalances

As the real dynamics of key macroeconomic indicators, financial destabilization in Ukraine was caused by several internal factors structural plan.

First, a long lag GDP growth rate of income growth. Thus, in 2003-2007. Nominal income of the country increased by 4.2 times, real - 2.1 times, while real GDP - only 1.4 times. The accelerated growth in consumption compared to the amount of capital accumulation led to the need to cover excess domestic effective demand due to import growth outpacing that led to the deterioration of trade balance of Ukraine (in 2008 - more than 18.5 billion US dollars).

Secondly, mainly for political reasons, the gap between observed increase in consumer and capital spending in the structure of the state budget. [6] Thus, since 2004 the state budget increasingly redistributed in favor of consumption and not for moder-tion and investment in the real economy. In 2005 the implementation of social programs in Ukraine have required substantial subsidies to the Pension Fund, which resulted in the growth of the tax burden on the business sector and a slowdown in economic growth. In 2006-2008. In the state continued naroschuvatys social spending by raising the minimum wage, increase public spending on social programs and transfers to the social sphere. By reducing the share of capital expenditures (6% in the first half of 2008) against the background of almost 50% of the shadow sector of the national economy in the fiscal policy of the state began to play an inhibitory role in the investment process.