І як тепер тебе забути? Душа до кра

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
а квіти, кинуті тобі.

© Ліна Костенко

Результаты (английский) 1:

And now you forget? Soul to the edge of dobrela. Such a strange poisons I never saw.Such pure sadness, such spragloï žagi, This zojku in the silence, such radiance around. Such a stellar silence. Such a bezmìru in time! It is, perhaps, not even poetry and flowers thrown to you.© Lina Kostenko

Результаты (английский) 3:

And how can I forget to forget?
soul to the edge dobrela.
this strange poison
I'd never saw.
such pure sorrow,
such eager lust,
such зойку in silence,
such radiances around.
such stellar silence.
Such безміру in days!..
this, perhaps not even verses,
and the flowers, thrown you.

© Lina Kostenko