Сучасне українське суспільство пере

Сучасне українське суспільство переживає динамічні перетворення соціальних відносин, у ході яких змінюються зразки гендерної взаємодії, шлюбно-сімейних стосунків, ролі й статуси чоловіків і жінок у суспільстві та в сім’ї. Незважаючи на зміну форм сімейного життя, появу нових типів сімей, ціннісний консерватизм відносно шлюбу та сім’ї виступає стабілізатором соціальних трансформацій. Це підтверждується результатами соціологічних досліджень, які виявили стійку тенденцію значущості сім’ї серед основних пріоритетів в українському суспільстві. Збереження й укріплення авторитету сім’ї, її цінностей багато в чому залежить від того, як молоді люди орієнтовані на створення сім’ї, які мають шлюбно-сімейні настанови. Тому важливим стає вивчення уявлень молоді про шлюб та сім’ю в сучасному соціальному контексті.
Слід зазначити, що ці уявлення підпорядковуються дії певних чинників культурного, соціального, психологічного характеру. Так, дослідник Л. Савінов вважає, що першочергове значення мають соціально-культурні норми та традиції суспільства, ціннісні орієнтації як батківської сім’ї, так і самого індивіда, відносини батьків як подружжя, найближче оточення, засоби масової інформації, позасімейні соціальні інститути, біологічні, психологічні та соціально-демографічні характеристики самого індивіда [1, с. 73].
Основою для розгляду означеної проблеми виступають дослідження вчених, які присвячені аналізу шлюбно-сімейних стосунків у суспільстві, що трансформується, сімейних цінностей (А. Антонов, С. Голод, А. Харчев, М. Мацковський, Л. Савінов, Л. Амджадін, О. Балакірєва, О. Ноур, Л. Волинець, Ю. Якубова), проблем гендерних стосунків у сім’ї, культурних стереотипів соціалізації хлопчиків та дівчаток, готовності молоді до вступу в шлюб, дошлюбної поведінки (Н. Гончарова, Т. Гурко, О. Дорохіна, Н. Ромашевська, Т. Павлова, М. Садова, Л. Шнейдер, Т. Долбик-Воробей).
Проте зростаюча концептуальна різноманітність дозволяє багатоаспектно описувати й пояснювати такий соціальний феномен, як сім’я. Із загальної численності парадигм, що існують у сучасній соціології, найбільш часто застосовуються в соціологічних дослідженнях шлюбно-сімейних стосунків і привертають увагу вчених такі теорії, як соціального обміну, раціонального вибору, символічного інтеракціонізму та ін. Але наші інтереси концентруються на гендерному аспекті, гендерній специфіці уявлень про характер майбутнього подружнього життя, сімейні ролі та обов’язки, осмислення яких можливо здійснити в рамках структурно-конструктивістського підходу. Цей підхід, як вважає російський соціолог О. Здравомислова, дозволяє побачити як структурні, так і міжособистісні підстави створення нових і відтворення старих гендерних стосунків [2, с. 176].

Результаты (русский) 1:

Современное украинское общество переживает динамичное преобразование социальных отношений, в ходе которой изменить образцы пола, семейного и семейные отношения, роли и статуса мужчин и женщин в обществе и в семье. Несмотря на изменения в формы семейной жизни появление новых типов на основе семьи консерватизма относительно брака и семьи выступает в качестве стабилизатора социальных трансформаций. Это pìdtveržduêt′sâ результаты социологических исследований, которые обнаружили устойчивая тенденция значение семьи среди главных приоритетов в украинском обществе. Поддержание и укрепление авторитета семьи и ее ценностей во многих отношениях зависит как молодые люди ориентированы на создание семьи, которые имеют супругов руководство. Важным становится изучение мнения молодых людей о брака и семьи в современном социальном контексте. Следует отметить, что эти материалы распространяются действия определенных факторов культурного, социального, психологического характера. Таким образом, л. исследователь Savìnov считает, что первостепенное значение социально культурных норм и традиций общества, ценностных ориентаций как batkìvs′koï семьи и личности, отношения родителей как супругов, ближайший среды, СМИ, pozasìmejnì социальных институтов, биологические, психологические и социально демографические характеристики личности [1, s. 73]. Основой для рассмотрения вопросов пользу исследования ученых, которые посвящены анализу семейного & Семья отношения в обществе, трансформации, Семейные ценности (а. Антонов, голод, а. Harčev, м. Mackovs′kij, л Savìnov, л L. Amdhzadin, o. Балакирева, а. Нур, л ю. Волынец, Якубова), проблемы гендерных отношений в семье, культурные стереотипы социализации мальчиков и девочек, готовности молодых людей до брака, došlûbnoï поведение (н. Гончарова, Гурко А. Dorohìna, н. Romaševs′ka, т. Павлова, Сад, л. Шнайдер, т. Долбик воробей). Проте зростаюча концептуальна різноманітність дозволяє багатоаспектно описувати й пояснювати такий соціальний феномен, як сім’я. Із загальної численності парадигм, що існують у сучасній соціології, найбільш часто застосовуються в соціологічних дослідженнях шлюбно-сімейних стосунків і привертають увагу вчених такі теорії, як соціального обміну, раціонального вибору, символічного інтеракціонізму та ін. Але наші інтереси концентруються на гендерному аспекті, гендерній специфіці уявлень про характер майбутнього подружнього життя, сімейні ролі та обов’язки, осмислення яких можливо здійснити в рамках структурно-конструктивістського підходу. Цей підхід, як вважає російський соціолог О. Здравомислова, дозволяє побачити як структурні, так і міжособистісні підстави створення нових і відтворення старих гендерних стосунків [2, с. 176].

Результаты (русский) 2:

Современное украинское общество переживает динамичные преобразования социальных отношений, в ходе которых меняются образцы гендерной взаимодействия, брачно-семейных отношений, роли и статусы мужчин и женщин в обществе и в семье. Несмотря на изменение форм семейной жизни, появление новых типов семей, ценностный консерватизм в отношении брака и семьи выступает стабилизатором социальных трансформаций. Это пидтверждуеться результатам социологических исследований, которые обнаружили устойчивую тенденцию значимости семьи среди основных приоритетов в украинском обществе. Сохранение и укрепление авторитета семьи, ее ценностей во многом зависит от того, как молодые люди ориентированы на создание семьи, имеющие брачно-семейные установки. Поэтому важным становится изучение представлений молодежи о браке и семье в современном социальном контексте.
Следует отметить, что эти представления подчиняются действию определенных факторов культурного, социального, психологического характера. Так, исследователь Л. Савинов считает, что первостепенное значение имеют социально-культурные нормы и традиции общества, ценностные ориентации как баткивськои семьи, так и самого индивида, отношения родителей как супруги, ближайшее окружение, средства массовой информации, внесемейных социальные институты, биологические , психологические и социально-демографические характеристики самого индивида [1, с. 73].
Основой для рассмотрения этой проблемы выступают исследования ученых, посвященные анализу брачно-семейных отношений в обществе, трансформируется, семейных ценностей (А. Антонов, С. Голод, А. Харчев, М. Мацковський, Л. Савинов, Л. Амджадин, А. Балакирева, А. Ноур, Л. Волынец, Ю. Якубова), проблем гендерных отношений в семье, культурных стереотипов социализации мальчиков и девочек, готовности молодежи к вступлению в брак, добрачной поведения (Н. Гончарова, Т. Гурко, А. Дорохина, Н. Ромашевская, Т. Павлова, М. Садовая, Л. Шнейдер, Т. Долбик-Воробей).
Однако растущая концептуальная разнообразие позволяет многоаспектной описывать и объяснять такой социальный феномен, как семья. Из общей численности парадигм, существующих в современной социологии, наиболее часто применяются в социологических исследованиях брачно-семейных отношений и привлекают внимание ученых такие теории, как социального обмена, рационального выбора, символического интеракционизма и др. Но наши интересы концентрируются на гендерном аспекте, гендерной специфике представлений о характере будущей супружеской жизни, семейные роли и обязанности, осмысление которых возможно осуществить в рамках структурно-конструктивистского подхода. Этот подход, как считает российский социолог А. Здравомыслова, позволяет увидеть как структурные, так и межличностные основания создания новых и воспроизведения старых гендерных отношений [2, с. 176].