Свято Трійці: стародавні звичаї та

Свято Трійці: стародавні звичаї та сучасні святкування
19 травня 2015 року православні та греко-католики відзначають одне з найбільших християнських свят, яке припадає на 50-й день від Великодня. В народі його називають по-різному: П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці.
Звідки назва походить
Назва П’ятидесятниця походить від того, що зішестя Святого Духа на апостолів сталося в старозавітне свято П’ятидесятниці, встановлене в пам’ять про дарування єврейському народу Закону на горі Синай. День Зіслання Святого Духа, бо саме того дня апостоли наповнилися Духом Святим і почали говорити різними мовами. Тим самим цією подією відкрилася світові уся повнота дії Пресвятої Трійці, і люди навчились поклонятися й прославляти три іпостасі Єдиного Бога: Отця, Сина та Святого Духа. Це свято також пов’язують із народженням християнської церкви, адже саме після зішестя Святого Духа, апостоли почали проповідувати та охрестили близько 3 000 людей.
Перші згадки про загальноприйняте святкування Трійці датують ІІІ ст., а вже через століття усі церковні письменники описують звичаї, що прийняті на п’ятдесятий день після Великодня.
Як предки наші святкували

Іоан Златоуст розповідає про звичай прикрашати домівки зеленню в цей день, а Григорій Богослов описує літургію та велику вечірню службу цього дня. Священнослужителі одягаються в зелений, білий чи золотавий одяг, що означає силу Святого Духу, а ікони прикрашають березовими гілками.

Згодом християнські звичаї Свята Трійці тісно переплелися зі слов’янськими (язичницькими) традиціями відзначення Зелених свят. Найдавнішим є обряд прикрашати свою оселю гілками дерев, квітами і, ідучи до храму нести з собою букети. Це символізує живу, відновлюючу силу Святого Духу, пробудження природи та оновлення душі людини. З квітами пов’язують ще один звичай: у день Трійці ворожили на здоров’я та тривалість життя своїх рідних. Дівчата ж плели вінки та кидали у воду: якщо вінок тоне – це поганий знак, якщо пливе – усе буде добре, а якщо спиниться на місці – не скоро буде весілля. Традиційними були співи, хороводи і танці, що тривали до самого ранку.
Святкування П’ятидесятниці, як і кожного іншого великого свята не обходилося без святкового столу. Підготовку до свята розпочинали ще з четверга, рано-вранці йшли до лісу збирати лікарські трави, а з обіду починали готувати страви з яєць, молока, птиці, риби та свіжої зелені. Обов’язковою частиною святкового столу була випічка – різноманітні млинці, пироги, рулети. Гуляння, зазвичай, влаштовували в лісі, біля річки або ж у полях; застеляли зелену скатертину, що символізувала відродження природи після довгої зими.

Результаты (русский) 1:

Пятидесятницы: древние традиции и современный праздник19 мая 2015, православные и греко-католики празднуют один из крупнейших христианских праздников, которые приходится на 50-й день Пасхи. Называть его по-разному: Пятидесятница, Дух Святой, Святой Троицы.От которой происходит названиеИмя Пятидесятницы происходит из того факта, что произошло Сошествие Святого Духа на апостолов в starozavìtne праздник Пятидесятницы, в память о подарок к еврейскому народу права на горе Синай. День Святого Духа, потому что это день апостолов обрести Святого Духа и начал говорить на разных языках. Таким образом, это событие открыл миру всю полноту действий Святой Троицы, и люди научились поклонения и прославлять Бога три Английский: отец, сын и Святой Дух. Этот фестиваль также связан с рождением христианской церкви, как это было после сошествия Святого Духа, апостолы начал проповедовать и имена около 3 000 человек.Первое упоминание о общей празднование Церковь Троицы даты обратно в 3 веке до н.э. и на протяжении веков все писатели церковь описывают обычаи, которые приняты на пятидесятый день после Пасхи. Как наши предки праздновалиИоанн Златоуст говорит нам о обычай украшать дома с зеленью на этот день, и Григорий Назианзин описывает служба вечерня и Литургия этот день. Духовенство платье в зеленый, белый или золотой одежде, которая означает власть Святого Духа, и иконы украшают berezovimi ветви.Згодом християнські звичаї Свята Трійці тісно переплелися зі слов’янськими (язичницькими) традиціями відзначення Зелених свят. Найдавнішим є обряд прикрашати свою оселю гілками дерев, квітами і, ідучи до храму нести з собою букети. Це символізує живу, відновлюючу силу Святого Духу, пробудження природи та оновлення душі людини. З квітами пов’язують ще один звичай: у день Трійці ворожили на здоров’я та тривалість життя своїх рідних. Дівчата ж плели вінки та кидали у воду: якщо вінок тоне – це поганий знак, якщо пливе – усе буде добре, а якщо спиниться на місці – не скоро буде весілля. Традиційними були співи, хороводи і танці, що тривали до самого ранку.Святкування П’ятидесятниці, як і кожного іншого великого свята не обходилося без святкового столу. Підготовку до свята розпочинали ще з четверга, рано-вранці йшли до лісу збирати лікарські трави, а з обіду починали готувати страви з яєць, молока, птиці, риби та свіжої зелені. Обов’язковою частиною святкового столу була випічка – різноманітні млинці, пироги, рулети. Гуляння, зазвичай, влаштовували в лісі, біля річки або ж у полях; застеляли зелену скатертину, що символізувала відродження природи після довгої зими.

Результаты (русский) 2:

Праздник Троицы: древние обычаи и современные празднования
19 мая 2015 православные и греко-католики отмечают один из самых больших христианских праздников, который приходится на 50-й день от Пасхи. В народе его называют по-разному: Пятидесятница, День Сошествия Святого Духа, День Святой Троицы.
Откуда название происходит
Название Пятидесятница происходит от того, что сошествие Святого Духа на апостолов совершилось в ветхозаветный праздник Пятидесятницы, установленный в памяти " Пять дарования еврейскому народу Закона на горе Синай. День Сошествия Святого Духа, потому что именно в тот день апостолы наполнились Духом Святым и начали говорить на разных языках. Тем самым этим событием открылась миру вся полнота действия Пресвятой Троицы, и люди научились поклоняться и прославлять три ипостаси Единого Бога Отца, Сына и Святого Духа. Этот праздник также связывают с рождением христианской церкви, ведь именно после сошествия Святого Духа, апостолы начали проповедовать и окрестили около 3000 человек.
Первые упоминания о общепринятое празднования Троицы датируют III ст., А уже через века все церковные писатели описывают обычаи, принятые на пятидесятый день после Пасхи.
Как предки наши праздновали Иоанн Златоуст говорит об обычае украшать дома зеленью в этот день, а Григорий Богослов описывает литургию и великую вечерню службу сей день. Священнослужители облачаются в зеленый, белый или золотистый одежду, означает силу Святого Духа, а иконы украшают березовыми ветками. Впоследствии христианские обычаи Праздники Троицы тесно переплелись со славянскими (языческими) традициями празднования Троицы. Древнейшим является обряд украшать свой ​​дом ветками деревьев, цветами и, идя в храм нести с собой букеты. Это символизирует живую, восстанавливающее силу Святого Духа, пробуждение природы и обновление души человека. С цветами связывают еще один обычай: в день Троицы гадали на здоровье и продолжительность жизни своих родных. Девушки же плели венки и бросали в воду: если венок тонет - это плохой знак, если плывет - все будет хорошо, а если остается на месте - не скоро будет свадьба. Традиционными были песни, хороводы и танцы, продолжавшиеся до самого утра. Празднование Пятидесятницы, как и каждого другого крупного праздника не обходилось без праздничного стола. Подготовку к празднику начинали еще с четверга, рано утром шли в лес собирать лекарственные травы, а с обеда начинали готовить блюда из яиц, молока, птицы, рыбы и свежей зелени. Обязательной частью праздничного стола была выпечка - различные блины, пироги, рулеты. Гуляния, как правило, устраивали в лесу, у реки или в полях; застилали зеленую скатерть, символизирующая возрождение природы после долгой зимы.