В цілому, безперечним є висновок, щ

В цілому, безперечним є висновок, що наукові дослідження сім’ї, її функцій, виховання дітей розглядають ті чи ті характеристики сучасної сім’ї важливі для сімейної педагогіки – окремої галузі педагогічної науки, яка наприкінці ХХ – ХХІ ст. набула нового звучання, стала предметом дослідження на міждисциплінарному рівні. Зокрема вітчизняні вчені мають досить серйозні результати у вивченні таких питань, як: морально-психологічні основи сім’ї (Постовий В.Г.)[12], функціональність сім’ї (Кравець В.П.) [7,8], соціалізація дітей у взаємодії сім’ї і школи (Кравченко Т.В.) [9], етнопедагогічні особливості виховання (Ковбас Б.І.) [6], соціологія сім’ї (Марченко С.Я.) [10], історія сімейного виховання (Федяєва В.Л.) [14] тощо. Наукові школи з дослідження питань теорії, історії, практики сімейного виховання існують в Уманському державному педагогічному університеті ім. П.Тичини, Тернопільському державному педагогічному університеті ім. Г.Гнатюка, Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В.Винниченка, Херсонському державному університеті, Луганському національному університеті ім. Т.Шевченка. Слід зазначити, що в Україні зроблено важливі кроки в напрямку створення цілісної фундаментальної теорії історії сім’ї.
Складний характер сім’ї як соціального утворення зумовлює наявність різноманітних підходів до її вивчення. Разом з тим, їх можна об’єднати в кілька груп залежно від того, в якому аспекті розглядається сім’я.
Сім’я як своєрідна спільнота людей, як соціальний інститут впливає на всі сторони суспільного життя, з нею пов’язані всі соціальні процеси. Водночас сім’я зберігає відносну автономність щодо суспільно-економічних відносин, виступаючи одним із найбільш традиційних і стійких соціальних інститутів. У життєвих уявленнях та спеціальній літературі поняття сім’я часто ототожнюється з поняттям шлюб. Вивчення праць соціологів, зокрема з питань соціології сім’ї (О.Антонова, В.Зацепіна, В.Кравця, А.Харчева та ін.) [1,2,5,7,8,15,16], дає право говорити про різні підходи до визначення терміну сім’я.
Незважаючи на тісний взаємозв’язок між поняттям шлюб і сім’я, вчені-соціологи А.Харчев («Шлюб і сім’я в СРСР», 1979), О.Антонов («Соціологія сім’ї», 1996), В.Зацепін («Сім’я: соціально-психологічні й етичні проблеми», 1990) стверджують про наявність притаманних кожному з них специфічних рис. Так, А.Харчев у праці «Шлюб і сім’я в СРСР» доводить, що шлюб і сім’я виникли в різні історичні періоди; шлюб – це «історично змінна соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через яких суспільство упорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, а також встановлює їхні подружні і батьківські права та обов’язки»; сім’я – це «складніша система стосунків, ніж шлюб, тому що вона, як правило, об’єднує не тільки подружжя та їхніх дітей, а й інших родичів або просто близьких подружжю та необхідних для них людей [15, с.66].

Результаты (русский) 1:

В общем, мы пришли к выводу, что исследования семьи, ее функций, родителей, учитывая те были характеристики современной семьи имеют важное значение для семьи педагогики является отдельное поле педагогической науки, которая в конце XX-XXI веков. приобрели новый смысл, стал предметом изучения на уровне mìždisciplìnarnomu. В частности, национальных ученых имеют довольно серьезные результаты в изучении вопросов, таких как: морально психологические основы семьи (Postovij в). [12] функциональность семьи (индивидуальные) [7,8], социализация детей во взаимодействии между семьей и школой (Кравченко, т.) [9], etnopedagogìčnì особенности образования (колбаски b.) [6 Социология семьи (Марченко c. я.) [10] История семейного воспитания (Fediayev в.л.) [14], и др. Школы с исследования вопросы теории, история, практика семейного воспитания в Умань государственный педагогический университет. П. Тычина, Тернопольский государственный педагогический университет. G. Гнатюк, Кировоградский государственный педагогический университет. Винниченко, Херсонский государственный университет, Луганский национальный университет. Т. Шевченко. ИТ следует отметить, что Украина сделала важные шаги в направлении создания полной фундаментальные теории семейной истории. Складний характер сім’ї як соціального утворення зумовлює наявність різноманітних підходів до її вивчення. Разом з тим, їх можна об’єднати в кілька груп залежно від того, в якому аспекті розглядається сім’я. Сім’я як своєрідна спільнота людей, як соціальний інститут впливає на всі сторони суспільного життя, з нею пов’язані всі соціальні процеси. Водночас сім’я зберігає відносну автономність щодо суспільно-економічних відносин, виступаючи одним із найбільш традиційних і стійких соціальних інститутів. У життєвих уявленнях та спеціальній літературі поняття сім’я часто ототожнюється з поняттям шлюб. Вивчення праць соціологів, зокрема з питань соціології сім’ї (О.Антонова, В.Зацепіна, В.Кравця, А.Харчева та ін.) [1,2,5,7,8,15,16], дає право говорити про різні підходи до визначення терміну сім’я. Незважаючи на тісний взаємозв’язок між поняттям шлюб і сім’я, вчені-соціологи А.Харчев («Шлюб і сім’я в СРСР», 1979), О.Антонов («Соціологія сім’ї», 1996), В.Зацепін («Сім’я: соціально-психологічні й етичні проблеми», 1990) стверджують про наявність притаманних кожному з них специфічних рис. Так, А.Харчев у праці «Шлюб і сім’я в СРСР» доводить, що шлюб і сім’я виникли в різні історичні періоди; шлюб – це «історично змінна соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через яких суспільство упорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, а також встановлює їхні подружні і батьківські права та обов’язки»; сім’я – це «складніша система стосунків, ніж шлюб, тому що вона, як правило, об’єднує не тільки подружжя та їхніх дітей, а й інших родичів або просто близьких подружжю та необхідних для них людей [15, с.66].

Результаты (русский) 2:

В целом, бесспорно вывод, что научные исследования семьи, ее функций, воспитание детей рассматривают те или иные характеристики современной семьи важны для семейной педагогики - отдельной отрасли педагогической науки, которая в конце ХХ - ХХI вв. приобрела новое звучание, стала предметом исследования на междисциплинарном уровне. В частности отечественные ученые достаточно серьезные результаты в изучении таких вопросов, как: морально-психологические основы семьи (Постовой В.Г.) [12], функциональность семьи (Кравец В.П.) [7,8], социализация детей во взаимодействии семьи и школы (Кравченко Т.В.) [9], етнопедагогични особенности воспитания (Колбас Б.И.) [6], социология семьи (Марченко С.Я.) [10], история семейного воспитания (Федяева В.Л.) [14] и т. Научные школы по исследованию вопросов теории, истории, практики семейного воспитания существуют в Уманском государственном педагогическом университете им. П. Тычины, Тернопольском государственном педагогическом университете им. Г.Гнатюка, Кировоградском государственном педагогическом университете им. Винниченко, Херсонском государственном университете, Луганском национальном университете им. Т.Шевченко. Следует отметить, что в Украине сделаны важные шаги в направлении создания целостной фундаментальной теории истории семьи.
Сложный характер семьи как социального образования предопределяет наличие различных подходов к ее изучению. Вместе с тем, их можно объединить в несколько групп в зависимости от того, в каком аспекте рассматривается семья.
Семья как своеобразная общность людей, как социальный институт влияет на все стороны общественной жизни, с ней связаны все социальные процессы . В то же время семья сохраняет относительную автономность по общественно-экономических отношений, выступая одним из самых традиционных и устойчивых социальных институтов. В жизненных представлениях и специальной литературе понятие семья часто отождествляется с понятием брак. Изучение трудов социологов, по вопросам социологии семьи (Антонова, В.Зацепина, В.Кравца, А.Харчева и др.) [1,2,5,7,8,15,16], дает право говорить о различных подходах к определению срока семья.
Несмотря на тесную взаимосвязь между понятием брак и семья, ученые-социологи А.Харчев ( «брак и семья в СССР», 1979), О. Антонов ( «Социология семьи », 1996), В.Зацепин (« Семья социально-психологические и этические проблемы », 1990) утверждают о наличии присущих каждому из них специфические черты. Так, А.Харчев в работе «Брак и семья в СССР» доказывает, что брак и семья возникли в разные исторические периоды; брак - это «исторически переменная социальная форма отношений между мужчиной и женщиной, через которые общество упорядочивает и санкционирует их половую жизнь, а также устанавливает их супружеские и родительские права и обязанности»; семья - это «сложная система отношений, чем брак, потому что она, как правило, объединяет не только супругов и их детей, но и других родственников или просто близких супругам и необходимых для них людей [15, с.66] .