Проведена нами робота дозволила дій

Проведена нами робота дозволила дійти висновку, що розгляд сім’ї як соціального інституту, передбачає вивчення таких питань:
– суспільна свідомість у сфері шлюбно-сімейних відносин, узагальнені характеристики сімейної поведінки груп населення в різних економічних і культурних умовах, вплив суспільних потреб та характер відносин та спосіб життя сім’ї;
– причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї в тих чи тих умовах;
– соціальний механізм зміцнення сімейних норм і цінностей;
– ефективність реалізації інститутом сім’ї своїх основних функцій в різних ідеологічних, політичних, соціально-економічних і культурних умовах;
– співвідношення зразкових сімейних норм і цінностей, а також реальної поведінки членів сім’ї тощо.
На думку М.Мацьковського, соціолога-дослідника цікавить понад усе взірці сімейної поведінки, усталені ролі, що виконують її члени, особливості формальних і неформальних норм і санкцій у сфері шлюбно-сімейних відносин. Одні норми, обов’язки і права носять юридичний характер і регламентуються законодавством (питання про володіння майном, про матеріальні зобов’язання батьків стосовно дітей і один до одного, про мінімальний вік вступу до шлюбу, про юридичні підстави для розірвання шлюбу, про права і обов’язки колишнього подружжя пов’язані з утриманням і вихованням дітей, володіння майном після розірвання шлюбу). Інші норми шлюбу регулюються мораллю, звичаями та традиціями. До них належать норми залицяння, шлюбного відбору і дошлюбної поведінки, розподіл влади і обов’язків між подружжям, характер сімейного дозвілля тощо. Така ж моральна регламентація розповсюджується на процес розлучення, відносини з рідними й друзями [11].
Отже, проблема розробки питань методології сім’ї, сімейної педагогіки є надзвичайно актуальною. Окрім тих, що розкриті у публікації, сімейна педагогіка спирається на загальновизнані підходи: системний, структурний, аксіологічний, історико-компоративістський, парадигмальний, культурологі-
чний, соціологічний. Їх використання в обґрунтуванні методології дослідження сімейної педагогіки, зокрема історії сімейного виховання, дозволяє синтезувати, фрагментарно розбити на окремі періоди історію сім’ї, історію сімейного виховання, сучасний стан педагогіки сім’ї в єдиний цілісний історико-педагогічний процес.

Результаты (русский) 1:

Сделал нас работа позволила вывод, что рассмотрение семьи как социального института, предполагает изучение следующих вопросов:– социальное сознание в сфере семейного и семейные отношения, кратко характеристики семейного поведения населения в различных экономических и культурных условий, влияние социальных потребностей и характера взаимоотношений и образа жизни семьи;– причины и последствия не являются достаточно высокую эффективность функционирования семьи в те или эти условия;– социальный механизм укрепления семьи норм и ценностей;– эффективность реализации института семьи их основных функций в различных идеологических, политических, социально экономических и культурных условиях;– соотношение образец семьи норм и ценностей, а также фактическое поведение членов семьи и т.д. На думку М.Мацьковського, соціолога-дослідника цікавить понад усе взірці сімейної поведінки, усталені ролі, що виконують її члени, особливості формальних і неформальних норм і санкцій у сфері шлюбно-сімейних відносин. Одні норми, обов’язки і права носять юридичний характер і регламентуються законодавством (питання про володіння майном, про матеріальні зобов’язання батьків стосовно дітей і один до одного, про мінімальний вік вступу до шлюбу, про юридичні підстави для розірвання шлюбу, про права і обов’язки колишнього подружжя пов’язані з утриманням і вихованням дітей, володіння майном після розірвання шлюбу). Інші норми шлюбу регулюються мораллю, звичаями та традиціями. До них належать норми залицяння, шлюбного відбору і дошлюбної поведінки, розподіл влади і обов’язків між подружжям, характер сімейного дозвілля тощо. Така ж моральна регламентація розповсюджується на процес розлучення, відносини з рідними й друзями [11]. Таким образом проблема развития вопросов методологии семьи, семейной педагогики является чрезвычайно актуальной. Помимо указанных в публикации, семейной педагогики основывается на общепризнанных подходах: системные, структурные, aksìologìčnij, komporativìsts′kij, paradigmal′nij, kul′turologì -мент, социологии. Их использование в оправдание исследования методологии семейной педагогики, в частности история семейного образования, позволяет синтезировать, текущий разделена на отдельные периоды истории семьи, история семейного образования, государственной педагогики семьи в один кусок исторического и педагогического процесса.

Результаты (русский) 2:

Проведенная нами работа позволила сделать вывод, что рассмотрение семьи как социального института, предусматривает изучение следующих вопросов:
- общественное сознание в сфере брачно-семейных отношений, обобщенные характеристики семейного поведения групп населения в различных экономических и культурных условиях, влияние общественных потребностей и характер отношений и образ жизни семьи;
- причины и последствия недостаточно высокой эффективности функционирования института семьи в тех или иных условиях;
- социальный механизм укрепления семейных норм и ценностей;
- эффективность реализации институтом семьи своих основных функций в различных идеологических, политических, социально-экономических и культурных условиях;
- соотношение образцовых семейных норм и ценностей, а также реального поведения членов семьи и т.
По мнению М.Мацьковського, социолога-исследователя интересует больше всего образцы семейного поведения, принятые роли, выполняют ее члены, особенности формальных и неформальных норм и санкций в сфере брачно-семейных отношений. Одни нормы, обязанности и права носят юридический характер и регламентируются законодательством (вопрос о владении имуществом, о материальных обязательства родителей в отношении детей и друг к другу, о минимальном возрасте вступления в брак, о юридических основаниях для расторжения брака, о правах и обязанности бывших супругов связанные с содержанием и воспитанием детей, владения имуществом после расторжения брака). Другие нормы брака регулируются моралью, обычаями и традициями. К ним относятся нормы ухаживания, брачного отбора и добрачной поведения, распределение власти и обязанностей между супругами, характер семейного досуга и т. Такая же моральная регламентация распространяется на процесс развода, отношения с родными и друзьями [11].
Таким образом, проблема разработки вопросов методологии семьи, семейной педагогики является чрезвычайно актуальной. Кроме тех, которые раскрыты в публикации, семейная педагогика опирается на общепризнанные подходы: системный, структурный, аксиологический, историко-компоративистський, парадигмальный, культурологи-
ческий, социологический. Их использование в обосновании методологии исследования семейной педагогики, в частности истории семейного воспитания, позволяет синтезировать, фрагментарно разбить на отдельные периоды истории семьи, историю семейного воспитания, современное состояние педагогики семьи в единый целостный историко-педагогический процесс.