Мені тринадцятий минало.1Я пас ягня

Мені тринадцятий минало.1Я пас ягнята за селом.Чи то так сонечко сіяло,Чи так мені чого було?Мені так любо, любо стало,Неначе в бога ……Уже прокликали до паю,А я собі у бур’яніМолюся богу… І не знаю,Чого маленькому меніТойді так приязно молилось,Чого так весело було?Господнє небо, і село,Ягня, здається, веселилось1!І сонце гріло, не пекло!Та недовго сонце гріло,Недовго молилось…Запекло, почервонілоІ рай запалило.Мов прокинувся, дивлюся:Село почорніло,Боже небо голубеєІ те помарніло.Поглянув я на ягнята!Не мої ягнята!Обернувся я на хати —Нема в мене хати!Не дав мені бог нічого!..І хлинули сльози,Тяжкі сльози!.. А дівчинаПри самій дорозіНедалеко коло менеПлоскінь вибирала,Та й почула, що я плачу.Прийшла, привітала,Утирала мої сльозиІ поцілувала …..Неначе сонце засіяло,Неначе все на світі сталоМоє… лани, гаї, сади!..І ми, жартуючи, погналиЧужі ягнята до води.Бридня!.. а й досі, як згадаю,То серце плаче та болить,Чому господь не дав дожитьМалого віку у тім раю.Умер би, орючи на ниві,Нічого б на світі не знав.Не був би в світі юродивим,Людей і бога не прокляв!Подробнее читайте на: https://relax.com.ua/what-to-read/read-online/taras-shevchenko-poems-read-online/

Результаты (белорусский) 1:

Мне трынаццаты минало.1
Я пас ягняты за вёскай.
То так сонейка ззяла,
Так мне чаго было?
Мне так прыемна, любо стала,
быццам у бога ......
Ужо прокликалы ў долю,
А я ў быльнягу
Малюся богу ... І не ведаю,
чаго маленькім мне
Тойди так ветла малілася,
Чаго так весела было?
Спадары неба, і сяло,
Ягня, здаецца, веселилось1!
І сонца грэла, не пякло!
Але нядоўга сонца грэла,
Нядоўга малілася ...
Адчайна, пачырванеў
І рай запаліла.
Як прачнуўся, гляджу:
Сяло счарнела,
Божа неба блакітнае
І тое паблякла.
Паглядзеў я на ягняты!
НЕ мае ягняты!
Звярнуўся я на дамы -
У мяне няма дома!
Ня даў мне бог нічога! ..
І хлынулі слёзы,
Цяжкія слёзы! .. А дзяўчына
Пры самай дарозе
Недалёка каля мяне
зрэбную выбірала,
І пачула, што я плачу.
Прыйшла, павіншавала,
уціралі мае слёзы
І пацалавала ... ..

Як быццам сонца зазьзяла,
нібы ўсё на зямлі стала
Маё ... поля, гаі, сады! ..
І мы, жартам, пагналі
Чужыя ягняты да вады.

Глупства! .. але да гэтага часу, як успомню,
То сэрца плача і баліць,
Чаму Бог не даў дажыць
Малога ўзросту ў тым раі.
Памёр бы, паша на ніве,
Нічога б на свеце не ведаў.
Не быў бы ў свеце юродзівых,
Людзей і Бога пракляў!

Больш падрабязна чытайце на: https://relax.com.ua/what-to-read/read-online/taras-shevchenko-poems-read-online/