Виклад основного матеріалу. Наведен

Виклад основного матеріалу. Наведені в державних доповідях інституту проблем сім’ї та молоді [1 стор. 18-23] дані про зростаючі втрати загальносоціальної зацікавленості молоді, про зростання групового егоїзму, не тільки неповно відображають внутрішній світ сучасної молодої людини, але неправомірно протиставляють суспільне та індивідуальне, не відокремлюють індивідуальне від індивідуалістичного, тобто егоїстичного. При цьому некоректно змішуються принципово різні стани й поняття, забувається елементарна істина – зростаюча людина в тій мірі індивідуалізується в суспільстві, в якій вона й соціалізується.
Чинники безпосереднього кола впливу є взаємопроникаючими, такими, що впливають не лише на саму особистість, а й один на одного, посилюючи тим самим власну поліфункціональність по стосовно до взаємодії з особистістю й призводячи до посилення їхнього сукупного ефекту в площині виховання почуття громадянськості в кожної окремої особистості
Проблема виховання громадянськості, що завжди привертала увагу вчених, є надзвичайно актуальною сьогодні, особливо у світлі того, що відбувається на теренах Батьківщини.
У нашому дослідженні ми стверджуємо, що всі аспекти виховання громадянськості особистості студентської молоді(вплив соціального середовища, суспільних і державних інститутів на особистість студентів, активне включення особистості в громадянське життя суспільства, вплив творчої діяльності, реалізація індивідуальних інтересів та життєвих планів, узгоджених із суспільними вимогами і потребами громадянина тощо) можуть проявитися найбільше в діяльності спортивних секцій за інтересами, які ми розглядаємо як соціально-виховний осередок позитивного впливу суспільства на виховання громадянських якостей особистості студента.
У контексті сучасних наукових досліджень педагогічної сфери існує п’ять основних мтодів навчання, а саме:
-лекція
-роз’яснення
-демонстрація
-вправа
-бсіда
Нукова новизна наої розробки полягає в тому, що
-по перше: розробити календарний звіт найвливовіших історичних подій крїнської держави.
-по друге: перед кожним заняттям ознайомливати студентів з впливовими історичними подіями Укрїнського суспільства продовж 5-7 хвилин.
-по третє: Усі змагання у межах ВНЗ приурочувати до впливових подій України.
Всі наши заходи повинні врахоувати індивідуально-вікову особистість кожного студета. По наявності яких лібо відхилень продовжувати роботу індивідуально.
Фахівцям важко визначитися у верхніх вікових межах поняття „молодь”, але ще важче знайти його нижні вікові межі. Так, у Конвенції про права дитини зазначається, що дитиною є „кожна людська істота у віці до вісімнадцяти років”, Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” називає молоддю усіх
громадян у віці від п’ятнадцяти років;

Проте, підростаюче покоління завжди було і залишається тією специфічною соціальною групою, якій притаманний пошук свого „Я” і свого місця в суспільстві. Студенти шукають шляхи до самореалізації, підтвердження власної дорослості та значущості.
Ключовим моментом, що впливає на ефективність залучення студентської молоді до участі у таких, зокрема студентських об’єднаннях за інтересами, з психологічної точки зору, є проблема інтересів у цьому віці. Л. Виготський зазначає: „Усі психологічні функції людини на кожному етапі розвитку діють не безсистемно, не автоматично і не випадково, а в системі, яка спрямовується певними, притаманними особистості прагненнями, потягами та інтересами. Ці рушійні сили нашої поведінки змінюються на кожній віковій сходинці, і їхня еволюція лежить в основі зміни самої поведінки” [3 сор.52].
Як бачимо, обидва взаємно пов’язаних процеси – дозрівання нових потягів і перебудова на цій основі всієї системи інтересів –чітко роз’єднані в часі й утворюють початковий і кінцевий етапи єдиного по суті процесу розвитку особистості. Навіть на перший погляд легко помітити, що у підлітка не тільки з’являються нові інтереси, але відмирають старі, він не тільки починає цікавитися абсолютно новими для нього речами, а й утрачає інтерес до речей, якими цікавився колись. А між тим згортання „старих” інтересів не супроводжується відмиранням набутих навичок, відмиранням „старих”механізмів поведінки, що сформувалися в дитинстві. Нарешті, ставлення суб’єктивного й об’єктивного моментів усередині самої структури потягів і інтересів, зміна внутрішньої системи потреб і спонукальної сили оточуючих явищ знаходить чітке вираження в історії інтересів перехідного підліткового віку. Назрівання і поява нових внутрішніх потягів і потреб безмірно розширюють коло речей, що мають спонукальну силу для підлітків; цілі сфери діяльності, перш за все нейтральні для дитини, стають основними моментами, що визначають її поведінку; разом із новим внутрішнім світом для студента виникає по суті й зовсім новий зовнішній світ. А якщо врахувати, що цей період характеризується, передусім, загальною невизначеною подразливістю, підвищеною збудливістю, швидкою стомлюваністю й вичерпністю, гострими і різ

Результаты (русский) 1:

Изложение основного материала. Государство сообщает Институт семьи и молодежи [1 стр. 18-23] данные о растущей потере интереса zagal′nosocìal′noï в молодости, о росте группы эгоизма, не только неполно отражают внутренний мир современного молодого человека, но неправомерно противоречат государственным и личное, не для того, чтобы отделить человека от человека, эгоистичны. Когда это было неправильно смешанных принципиально различных государств и концепции, забыли элементарные истины растет человек до степени ìndivìdualìzuêt′sâ в обществе, в котором socìalìzuêt′sâ.Факторы прямого круга влияния vzaêmopronikaûčimi, такие, которые затрагивают не только личности, но и друг с другом, таким образом увеличивая свой polìfunkcìonal′nìst′ по отношению к взаимодействию с личностью и в результате увеличение их совокупный эффект в повышении чувства гражданственности в каждом отдельномПроблема образования для гражданства, которая всегда привлекала внимание ученых, являются чрезвычайно актуальными и сегодня, особенно с учетом того, что происходит на территории родины.В нашем исследовании мы считаем, что все аспекты образования в гражданстве личности студентов (социальной среды, общественных и государственных институтов на отдельных студентов, активное включение личности в гражданском обществе, влияние творческой деятельности, реализации индивидуальных интересов и жизненных планов, в координации с общественных потребностей и потребностей гражданина и т. д.) могут испытывать большинство в спортивных секциях интерес, который мы рассматриваем как социально образовательный центр позитивного влияния общества для укрепления гражданских качеств личности студента.В контексте текущих научных исследований и образования области существует пять основных mtodìv исследований, а именно:-Лекция-разъяснение-Демонстрация-вправа-бсідаНукова новизна наої розробки полягає в тому, що-по перше: розробити календарний звіт найвливовіших історичних подій крїнської держави.-по друге: перед кожним заняттям ознайомливати студентів з впливовими історичними подіями Укрїнського суспільства продовж 5-7 хвилин.-по третє: Усі змагання у межах ВНЗ приурочувати до впливових подій України. Всі наши заходи повинні врахоувати індивідуально-вікову особистість кожного студета. По наявності яких лібо відхилень продовжувати роботу індивідуально.Фахівцям важко визначитися у верхніх вікових межах поняття „молодь”, але ще важче знайти його нижні вікові межі. Так, у Конвенції про права дитини зазначається, що дитиною є „кожна людська істота у віці до вісімнадцяти років”, Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” називає молоддю усіх громадян у віці від п’ятнадцяти років; Проте, підростаюче покоління завжди було і залишається тією специфічною соціальною групою, якій притаманний пошук свого „Я” і свого місця в суспільстві. Студенти шукають шляхи до самореалізації, підтвердження власної дорослості та значущості.Ключовим моментом, що впливає на ефективність залучення студентської молоді до участі у таких, зокрема студентських об’єднаннях за інтересами, з психологічної точки зору, є проблема інтересів у цьому віці. Л. Виготський зазначає: „Усі психологічні функції людини на кожному етапі розвитку діють не безсистемно, не автоматично і не випадково, а в системі, яка спрямовується певними, притаманними особистості прагненнями, потягами та інтересами. Ці рушійні сили нашої поведінки змінюються на кожній віковій сходинці, і їхня еволюція лежить в основі зміни самої поведінки” [3 сор.52].Як бачимо, обидва взаємно пов’язаних процеси – дозрівання нових потягів і перебудова на цій основі всієї системи інтересів –чітко роз’єднані в часі й утворюють початковий і кінцевий етапи єдиного по суті процесу розвитку особистості. Навіть на перший погляд легко помітити, що у підлітка не тільки з’являються нові інтереси, але відмирають старі, він не тільки починає цікавитися абсолютно новими для нього речами, а й утрачає інтерес до речей, якими цікавився колись. А між тим згортання „старих” інтересів не супроводжується відмиранням набутих навичок, відмиранням „старих”механізмів поведінки, що сформувалися в дитинстві. Нарешті, ставлення суб’єктивного й об’єктивного моментів усередині самої структури потягів і інтересів, зміна внутрішньої системи потреб і спонукальної сили оточуючих явищ знаходить чітке вираження в історії інтересів перехідного підліткового віку. Назрівання і поява нових внутрішніх потягів і потреб безмірно розширюють коло речей, що мають спонукальну силу для підлітків; цілі сфери діяльності, перш за все нейтральні для дитини, стають основними моментами, що визначають її поведінку; разом із новим внутрішнім світом для студента виникає по суті й зовсім новий зовнішній світ. А якщо врахувати, що цей період характеризується, передусім, загальною невизначеною подразливістю, підвищеною збудливістю, швидкою стомлюваністю й вичерпністю, гострими і різ