Остаточне формування архітектурного ансамблю
лаври припадає на другу половину ХVII – середину ХVIII століття. Саме тоді, в
умовах економічного і культурного піднесення, викликаного возз’єднанням
України з Росією, були оздоблені древньоруські споруди, побудовані нові
комплекси, що доповнили й естетично збагатили ансамбль.
З 1926 року територію лаври оголошено історико-культурним
заповідником. Великий комплекс споруд, що виростали тут з ХI століття,
становить історичну й архітектурну цінність.