. А якщо врахувати, що цей період х

. А якщо врахувати, що цей період характеризується, передусім, загальною невизначеною подразливістю, підвищеною збудливістю, швидкою стомлюваністю й вичерпністю, гострими і різкими змінами в настрої, протестом, крахом авторитетів, то нова фаза, яка приходить на зміну, характеризується, перш за все, наявністю протилежних рис, саме визріванням і встановленням нових інтересів, які розгортаються на абсолютно новій основі.
До основних інтересів підлітків у цьому віці науковці Л. Божович, Г. Бреслав, Л. Виготський, І. Дубровіна, І. Кон, В. Мухіна, В. Чудновський та ін. включають потяг до опору, подолання, до вольових напружень, які іноді виявляються в упертості, хуліганстві, боротьбі проти виховного авторитету, протесті та іншому негативізмі. „Домінанта зусилля” безпосередньо зближується з іншою, також основною цільовою установкою студента, саме з „домінантою романтики”, яка виражається в особливо сильному тяжінні дитини до незвіданого, ризикованого, до пригод, до соціального героїзму. Тут слід одразу зазначити, що названі вище домінанти двоїсті, тобто мають дуальний характер і, по суті кажучи, проявляються як у негативній, так і в позитивній формі [3 стор.5-12].
Соціально-педагогічне середовище характеризується:
• наявністю соціально-педагогічних цілей (тих, які формулюються та реалізуються в процесі організованого соціально-педагогічного впливу і які відповідають ціннісним орієнтаціям суспільства);
• створенням спеціальних умов життєдіяльності для досягнення цих цілей;
• спрямованістю на формування орієнтацій особистості.
Для нас – це та базова основа педагогічних пошуків, яка є аргументованим етапом подальшого дослідження для визначення ролі діяльності студентських об’єднань за інтересами в процесі виховання почуття громадянськості молоді.
].
Стандартні методи роботи педагогів звужують сферу діяльності студентів, перешкоджають розкрити їм свою індивідуальність, викликають незадоволення потреби в самореалізації. Не знаходячи свого застосування в організованій педагогами діяльності, потреба в самовираженні, як правило, проявляється в аморальних видах діяльності. Часто, це прояви девіантної поведінки, спрямовані на демонстрацію своєї незалежності, сміливості, фізичної сили, тобто тих якостей, які користуються популярністю серед однолітків.
Потреба студентської молоді у визначенні соціальної ролі, соціального статусу в суспільстві стає важливим внутрішнім стимулом активізації процесу самопізнання.
Інтереси, мотиви, потреби утворюють спрямованість особистості –систему спонукань, яка визначає вибірковість відносин особистості та її активність. Тобто, спрямованість характеризує бажання студента, в ім’я яких він обирає ту чи іншу діяльність, і вступає в стосунки з іншими суб’єктами діяльності [5 сор.19.].
У сучасній науковій літературі не існує єдиного підходу до типологізації молодіжних організацій та об’єднань. Типологізаціяздійснюється на основі різноманітних ознак, які складають її загальну характеристику, дають уявлення про їхню сутність та особливості діяльності. Зокрема, В. Головатий на основі аналізу багатьох підходів виділяє групи критеріїв, за якими ці об’єднання класифікуються. „Однією з систем критеріїв є: 1) особливості соціальної бази організації, 2) специфіка генезису (процесу виникнення), організаційні принципи, структура організації, 3) основні функції, 4) місце в суспільстві, 5) особливості впливу на суспільні процеси” [7, с. 102].
Вектор нашого дослідження засвідчуює, що соціально-педагогічне середовище добровільних студентських об’єднань має ряд виховних можливостей у формуванні почуття громадянськості студентської молоді, набуття нимигромадянських якостей, якостей громадянина.

Результаты (русский) 2:

. А если учесть, что этот период характеризуется, прежде всего, общей неопределенной раздражительностью, повышенной возбудимостью, быстрой утомляемостью и исчерпаемостью, острыми и резкими изменениями в настроении, протестом, крахом авторитетов, то новая фаза, которая приходит на смену характеризуется, прежде всего, наличием противоположных черт, именно созреванием и установлением новых интересов, которые разворачиваются на совершенно новой основе.
К основным интересов подростков в этом возрасте ученые Л. Божович, Г. Браслав, Л. Выготский, И. Дубровина, И. Кон, В. Мухина, В. Чудновский и др. включают тяга к сопротивлению, преодолению, к волевым напряжений, иногда оказываются в упрямстве, хулиганстве, борьбе против воспитательного авторитета, протесте и другом негативизме. "Доминанта усилия" непосредственно сближается с другой, также основной целевой установкой студента, именно с "доминантой романтики", которая выражается в особо сильном притяжении ребенка к неизведанному, рискованного, к приключениям, к социальному героизма. Здесь сразу отметить, что вышеперечисленные доминанты двойственные, то есть имеют дуальный характер и, по сути говоря, проявляются как в отрицательной, так и в положительной форме [3 стор.5-12].
Социально-педагогическая среда характеризуется:
• наличием социально педагогических целей (тех, которые формулируются и реализуются в процессе организованного социально-педагогического воздействия и соответствующие ценностным ориентациям общества)
• созданием специальных условий жизнедеятельности для достижения этих целей;
• направленностью на формирование ориентаций личности.
для нас - это и базовая основа педагогических поисков , которая является аргументированным этапом дальнейшего исследования для определения роли деятельности студенческих объединений по интересам в процессе воспитания чувства гражданственности молодежи.
].
Стандартные методы работы педагогов сужают сферу деятельности студентов, препятствуют раскрыть им свою индивидуальность, вызывают неудовлетворение потребности в самореализации. Не находя своего применения в организованной педагогами деятельности, потребность в самовыражении, как правило, проявляется в аморальных видах деятельности. Часто, это проявления девиантного поведения, направленные на демонстрацию своей независимости, смелости, физической силы, то есть тех качеств, которые пользуются популярностью среди сверстников.
Потребность студенческой молодежи в определении социальной роли, социального статуса в обществе становится важным внутренним стимулом активизации процесса самопознания.
Интересы, мотивы, потребности образуют направленность личности-систему побуждений, определяющая избирательность отношений личности и ее активность. То есть, направленность характеризует желание студента, во имя которых он выбирает ту или иную деятельность, и вступает в отношения с другими субъектами деятельности [5 сор.19.].
В современной научной литературе не существует единого подхода к типологизации молодежных организаций и объединений. Типологизацияздийснюеться на основе различных признаков, составляющих ее общая характеристика, дают представление об их сущность и особенности деятельности. В частности, В. Головатый на основе анализа многих подходов выделяет группы критериев, по которым эти объединения классифицируются. "Одной из систем критериев являются: 1) особенности социальной базы организации, 2) специфика генезиса (процесса возникновения), принципы, структура организации, 3) основные функции, 4) место в обществе, 5) особенности влияния на общественные процессы" [7 , с. 102].
Вектор нашего исследования засвидчуюе, что социально-педагогическая среда добровольных студенческих объединений имеет ряд воспитательных возможностей в формировании чувства гражданственности студенческой молодежи, приобретение нимигромадянських качеств, свойств гражданина.