Актуальність дослідження. Виховати

Актуальність дослідження. Виховати громадянина – завдання кожної держави. Почуття громадянськості – це стрижень особистості громадянина, який формується завдяки засобам освіти й виховання. Нажаль, ми змушені констатувати, що останні сумні події в країні наочно показали: у площині виховання почуття громадянськості в молоді є ще багато, над чим працювати. Адже громадянськість вимірюється не „ура-патріотизмом” або відсахування від власної країни, почуття громадянськості базується, передусім на принципах моралі, системі цінностей людини, узгодженій із загальноприйнятними; повазі до країни, небайдужості до її долі, усвідомленні відповідальності кожного з нас за Батьківщину, готовності брати на себе цю відповідальність, умінні захищати країну й відстоювати її інтереси.
Аналіз наукових досліджень. Проблема формування громадянськості в підростаючого покоління займала провідне місце серед педагогічних і психологічних досліджень 90-х років. Саме в ці роки з’явилися роботи не тільки на теоретико-методологічному рівні (А. Бабаєв, І. Бех, С. Біленцов, О. Вишневський, А. Гаязов, О. Киричук, Г. Суколенова, О.Сухомлинська та ін.), а й пов’язані з практичною реалізацією ідей громадянського виховання (М. Васильєв, В. Власова, Т. Дем’янюк, О. Дубасенюк, І. Жадан, Л. Калиновська, О. Киричук, Т. Клинченко, Н. Косарєва, А. Крицька, І. Мартинюк, Л. Міщик, В. Оржеховська, Л. Пономаренко, В. Поплужний, О. Савченко та ін.).
Проблему формування громадянськості, як провідної риси особистості, досліджували О. Докукіна, М. Задерихіна, Л. Канішевська, Н. Косарєва, В. Мазай, Л. Пономаренко. Роль громадянських цінностей у формуванні особистості визначено в дослідженнях О. Бажановської, І. Бондаренко, М. Боришевського, Л. Крицької. У працях Р. Берне, І. Беха, Л. Божович, І. Кона, В. Крутецького, Н. Нікітіної, П. Чамати обґрунтовано сутність громадянського розвитку особистості.
Постановка проблеми в загальному виглядіСуспільні відносини, загальнолюдські та духовні цінності, звичаї, традиції, домінуюча ідеологія – саме ці основні аспекти соціального життя визначають сутність громадянської освіти й закладаються в основу почуття громадянськості. Проте дослідження останніх років (Р. Арцишевський, І. Бех, В. Білоусова, Л. Вербицька, В. Верховинець, Н. Гаврилюк, Н. Дерев’янко, М. Євтух, В. Іванчук, В. Кузь, Є. Постовойтова, В. Струманський, І. Тараненко та ін.) показують, що на сьогоднішній день усе більш помітним є відчуження учнів від держави (низький рівень громадянської самосвідомості, втрата патріотичних почуттів, агресивність, екстремістські настрої), від освітнього закладу (втрата інтересу до навчання), від колективу (послаблення громадянської активності молоді ), і навіть від самого себе (деформація громадянської свідомості). Це означає, що процес виховання громадянськості підростаючого покоління відбувається складно, суперечливо, часто – неефективно.
Виклад основного матеріалу. Наведені в державних доповідях інституту проблем сім’ї та молоді [1 стор. 18-23] дані про зростаючі втрати загальносоціальної зацікавленості молоді, про зростання групового егоїзму, не тільки неповно відображають внутрішній світ сучасної молодої людини, але неправомірно протиставляють суспільне та індивідуальне, не відокремлюють індивідуальне від індивідуалістичного, тобто егоїстичного. При цьому некоректно змішуються принципово різні стани й поняття, забувається елементарна істина – зростаюча людина в тій мірі індивідуалізується в суспільстві, в якій вона й соціалізується.
Чинники безпосереднього кола впливу є взаємопроникаючими, такими, що впливають не лише на саму особистість, а й один на одного, посилюючи тим самим власну поліфункціональність по стосовно до взаємодії з особистістю й призводячи до посилення їхнього сукупного ефекту в площині виховання почуття громадянськості в кожної окремої особистості
Проблема виховання громадянськості, що завжди привертала увагу вчених, є надзвичайно актуальною сьогодні, особливо у світлі того, що відбувається на теренах Батьківщини.
У нашому дослідженні ми стверджуємо, що всі аспекти виховання громадянськості особистості студентської молоді(вплив соціального середовища, суспільних і державних інститутів на особистість студентів, активне включення особистості в громадянське життя суспільства, вплив творчої діяльності, реалізація індивідуальних інтересів та життєвих планів, узгоджених із суспільними вимогами і потребами громадянина тощо) можуть проявитися найбільше в діяльності спортивних секцій за інтересами, які ми розглядаємо як соціально-виховний осередок позитивного впливу суспільства на виховання громадянських якостей особистості студента.
У контексті сучасних наукових досліджень педагогічної сфери існує п’ять основних мтодів навчання, а саме:
-лекція
-роз’яснення
-демонстрація
-вправа
-бсіда
Нукова новизна наої розробки полягає в тому, що
-по перше: розробити календарний звіт найвливовіших історичних подій крїнської держави.
-по друге: перед кожним заняттям ознайомливати студентів з впливовими історичн

Результаты (русский) 1:

Актуальность исследования. Воспитывать гражданина – задачи каждого государства. Чувство гражданства является стержнем личности гражданина, который формируется за счет средств образования и профессиональной подготовки. К сожалению приходится констатировать, что последние печальные события в стране, четко показали, в воспитании чувства гражданственности у молодых людей есть еще много, за работой. Поскольку гражданство измеряемой не «ура патриотизм» или vìdsahuvannâ из вашей страны, чувство гражданства основывается главным образом на принципах морали, системы человеческих ценностей, утвержденной zagal′noprijnâtnimi; уважение к стране, внимательным к ее судьбе, осознание ответственности каждого из нас дома, готовность взять на себя эту ответственность, способность защищать страну и отстаивать свои интересы.Анализ научных исследований. Проблема формирования гражданства в молодое поколение занимает ведущее место среди педагогических и психологических исследований 90-х годов. Именно в эти годы, не только на уровне теоретических и методологических (а. Бабаев, Бех, с. Bìlencov, а. Вишневский, а. Gaâzov, о. Kyrychuk, г. Sukolenova, а. Suhomlins′ka и др.), но и относящиеся к практической реализации идей гражданского образования (м. Васильев, в. Власов, Демьянюк, о. Dubasenûk, и Жадан, л Kalinovs′ka, о. Kyrychuk, т. Klinčenko, н. Kosarêva, а. Kric′ka, и Мартынюк, л Mìŝik Г. Oržehovs′ka, л. Пономаренко г. Poplužnij, о. Савченко, и др.).Проблема формирования гражданства, как ведущие черты личности изучены а. Dokukìna, м. Zaderihìna, л Kanìševs′ka, н. Kosarêva, против шелка, л Пономаренко. Роль гражданских ценностей в формировании самобытности определенных в исследованиях о. Bažanovs′koï, и Бондаренко, м. Boriševs′kogo, л Kric′koï. В трудах р. Bernay, Бехан, л Božovič, Kona, г. Krutec′kogo, н. Nìkìtìnoï, р. Čamati обоснование сущности развития гражданской личности.Постановка проблемы в отношениях Генеральной viglâdìSuspìl′nì, человеческих и духовных ценностей, обычаев, традиций, доминирующей идеологии – вот основные аспекты социальной жизни определяет сущность гражданского воспитания и заложить основу для чувства гражданства. Однако исследования последних лет (р. Arciševs′kij, и Бех, Белоусова, л Евгеньевич, Verkhovynets, Hawryluk, н., Деревянко Евтух, Иванчук, г. because′, э. Postovojtova, Strumans′kij и Тараненко, т. д.) показывают, что гораздо более заметным исключением учеников из состояния (низкий уровень гражданского сознания), потеря патриотических чувств, агрессивность, экстремистские настроения, от учебного заведения (потеря интереса в обучении) , от коллектива (ослабление общественной активности молодых людей) и даже от себя (деформация основы гражданственности). Это означает, что процесс образования и гражданского воспитания молодого поколения приходит трудно, противоречивые, зачастую неэффективно.Изложение основного материала. Государство сообщает Институт семьи и молодежи [1 стр. 18-23] данные о растущей потере интереса zagal′nosocìal′noï в молодости, о росте группы эгоизма, не только неполно отражают внутренний мир современного молодого человека, но неправомерно противоречат государственным и личное, не для того, чтобы отделить человека от человека, эгоистичны. Когда это было неправильно смешанных принципиально различных государств и концепции, забыли элементарные истины растет человек до степени ìndivìdualìzuêt′sâ в обществе, в котором socìalìzuêt′sâ.Факторы прямого круга влияния vzaêmopronikaûčimi, такие, которые затрагивают не только личности, но и друг с другом, таким образом увеличивая свой polìfunkcìonal′nìst′ по отношению к взаимодействию с личностью и в результате увеличение их совокупный эффект в повышении чувства гражданственности в каждом отдельномПроблема образования для гражданства, которая всегда привлекала внимание ученых, являются чрезвычайно актуальными и сегодня, особенно с учетом того, что происходит на территории родины.В нашем исследовании мы считаем, что все аспекты образования в гражданстве личности студентов (социальной среды, общественных и государственных институтов на отдельных студентов, активное включение личности в гражданском обществе, влияние творческой деятельности, реализации индивидуальных интересов и жизненных планов, в координации с общественных потребностей и потребностей гражданина и т. д.) могут испытывать большинство в спортивных секциях интерес, который мы рассматриваем как социально образовательный центр позитивного влияния общества для укрепления гражданских качеств личности студента.В контексте текущих научных исследований и образования области существует пять основных mtodìv исследований, а именно:-Лекция-разъяснение-Демонстрация-Упражнение-bsìdaNukova Новинка naoï развития заключается в том, что--Во первых: разработать календарь исторических событий отчета krïns′koï najvlivovìših состояние.-Во-вторых: перед каждой оккупации oznajomlivati студентов с влиятельными ìstoričn

Результаты (русский) 2:

Актуальность исследования. Воспитать гражданина - задача каждого государства. Чувство гражданственности - это стержень личности гражданина, формируется благодаря средствам образования и воспитания. К сожалению, мы вынуждены констатировать, что последние печальные события в стране наглядно показали: в плоскости воспитания чувства гражданственности у молодежи есть еще много над чем работать. Ведь гражданственность измеряется не "ура-патриотизмом" или видсахування от собственной страны, чувства гражданственности базируется, прежде всего на принципах морали, системе ценностей человека, согласованной с общепринятыми; уважении к стране, неравнодушия к ее судьбе, осознании ответственности каждого из нас за Родину, готовности брать на себя эту ответственность, умении защищать страну и отстаивать ее интересы.
Анализ научных исследований. Проблема формирования гражданственности у подрастающего поколения занимала ведущее место среди педагогических и психологических исследований 90-х годов. Именно в эти годы появились работы не только на теоретико-методологическом уровне (А. Бабаев, И. Бех, С. Биленцов, А. Вишневский, А. Гаязов, А. Киричук, Г. Суколенова, О.Сухомлинська и др. ), но и связанные с практической реализацией идей гражданского воспитания (М. Васильев, В. Власова, Т. Демьянюк, О. Дубасенюк, И. Жадан, Л. Калиновская, А. Киричук, Т. Клинченко, Н. Косарева, А. Крицкая, И. Мартынюк, Л. Мищик, В. Оржеховский, Л. Пономаренко, В. Поплужний, А. Савченко и др.).
Проблему формирования гражданственности, как ведущей черты личности, исследовали А. Докукина, М. Задерихина, Л. Канишевская, Н. Косарева, В. Мазай, Л. Пономаренко. Роль гражданских ценностей в формировании личности определено в исследованиях А. Бажановская, И. Бондаренко, М. Боришевский, Л. Крицкий. В работах Р. Берне, И. Беха, Л. Божович, И. Кона, В. Крутецкий, Н. Никитиной, П. Чамата обоснованно сущность гражданского развития личности.
Постановка проблемы в общем виглядиСуспильни отношения, общечеловеческие и духовные ценности, обычаи, традиции , доминирующая идеология - именно эти основные аспекты социальной жизни определяют сущность гражданского образования и закладываются в основу чувства гражданственности. Однако исследования последних лет (Р. Анисимова, И. Бех, В. Белоусова, Л. Вербицкая, В. Верховинец, Н. Гаврилюк, Н. Деревянко, М. Евтух, В. Иванчук, В. Кузь, Е. Постовойтов В. Струманский, И. Тараненко и др.) показывают, что на сегодняшний день все более заметен отчуждения учащихся от государства (низкий уровень гражданского самосознания, потеря патриотических чувств, агрессивность, экстремистские настроения), от образовательного учреждения (потеря интереса к учебе ), от коллектива (ослабление гражданской активности молодежи), а также от самого себя (деформация общественного сознания). Это означает, что процесс воспитания гражданственности подрастающего поколения происходит сложно, противоречиво, часто - неэффективно.
Изложение основного материала. Приведенные в государственных докладах института проблем семьи и молодежи [1 стр. 18-23] данные о растущих потерях общесоциальной заинтересованности молодежи, о росте группового эгоизма, не только неполно отражают внутренний мир современного молодого человека, но неправомерно противопоставляют общественное и индивидуальное, не отделяют индивидуальное от индивидуалистического, то есть эгоистичного. При этом некорректно смешиваются принципиально разные состояния и понятия, забывается элементарная истина - растущий человек в той мере индивидуализируется в обществе, в котором она и социализируется.
Факторы непосредственного круга влияния является взаимопроникающих, влияющими не только на саму личность, но и друг на друга, усиливая тем самым собственную полифункциональность по отношению к взаимодействию с личностью и приводя к усилению их совокупного эффекта в плоскости воспитания чувства гражданственности в каждой отдельной личности
Проблема воспитания гражданственности, всегда привлекала внимание ученых, является чрезвычайно актуальной сегодня, особенно в свете того, что происходит на территории Родины.
в нашем исследовании мы утверждаем, что все аспекты воспитания гражданственности личности студенческой молодежи (влияние социальной среды, общественных и государственных институтов на личность студентов, активное включение личности в общественную жизнь общества, влияние творческой деятельности, реализация индивидуальных интересов и жизненных планов , согласованных с общественными требованиями и потребностями гражданина и т.д.) могут проявиться всего в деятельности спортивных секций по интересам, которые мы рассматриваем как социально-воспитательный центр положительного влияния общества на воспитание гражданских качеств личности студента.
в контексте современных научных исследований педагогической сферы существует пять основных мтодив обучения, а именно:
-лекция
-розьяснення
-демонстрация
-упражнения
-бсида
Нукова новизна наои разработки заключается в том, что
-по первых: разработать календарный отчет найвливовиших исторических событий кринськои государства.
-по второе: