Результаты (
русский) 1:
[копия]Скопировано!
Спиртові витяжки (настойки) мають найбільш сильну дію. Спосіб їх приготування: подрібнені рослини заливають 70% етиловим спиртом (або горілкою) і настоюють протягом 3–21 дня, періодично помішуючи, потім фільтрують. Для приготування спиртових настоянок лікарську сировину беруть у співвідношенні 1:5, для рослин, що містять сильнодіючі речовини, – 1:10. Настоянка повинна бути прозорою. Зазвичай вона має смак і запах вихідної рослини. Термін зберігання спиртових витяжок (настоянок) – 1–3 роки.Олійні витяжки готують так само, як і спиртові витяжки, тільки замість алкоголю додають оливову, ялицеву, обліпихову або інші рослинні олії. Термін настоювання довший – від 1 до 6 і більше місяців. Співвідношення компонентів сировини й олії – 1:2–1:5. Зазвичай олійні витяжки мають колір і запах вихідної рослинної сировини. Термін зберігання від 2 до 5 років.Мазі готують на вазеліні або ланоліні. Іноді як основа використовується свинячий смалець або топлене вершкове масло. У розігріту основу вводять, ретельно розмішуючи, лікувальну сировину у вигляді порошку з висушеної рослини, екстракту, настою або свіжий сік. Мазі готують у співвідношенні 1:4 (1 частина рослини і 4 частини масла або жиру).Свічки – лікарський препарат у формі свічки, виготовлений на основі речовини, яка тверда за кімнатної температури і розчиняється за температури тіла. Уводиться у задній прохід або в піхву і використовується для лікування геморою, раку тощо. Заготівка лікарської сировиниЗбирати лікарські рослини повинна обізнана людина, із знанням ботаніки. Деякі трави для отримання бажаного оздоровчого або лікувально-реабілітаційного ефекту повинен рвати сам хворий. Збирати лікарські рослини потрібно охайно, не допускаючи попадання на них бруду, слини тощо.Під час збору лікарських рослин необхідно враховувати особливості місцевості, яка передає свої властивості рослині. У жарких місцях багато рослин, що володіють тонізуючими властивостями, у прохолодних місцях з проточною водою – рослин з седативними властивостями. Трави збирають оддалік промислових зон, від автодоріг і залізниць, підприємств, різних господарств (корівників, свинарників), людського житла. Стародавні радили обходити місця з нечистотами, кладовища, ліси, спалені вогнем, і території, спустошені комахами.Лікарські рослини та їх частини збирають у різні терміни. Рослини, у яких використовують кореневу частину, смоли, збирають навесні, поки не почався рух соку, і восени, коли рослини в’януть. Насіння і плоди збирають у суху погоду, тоді, коли вони повністю дозріють. Бруньки збирають у кінці зими і навесні (лютий, березень, квітень), коли вони набухли, але ще не почали рости. У всіх інших випадках найкраще заготовляти рослинну лікарську сировину в добу літнього сонцестояння: прийнято вважати, що в цю добу лікарські трави володіють найбільш цілющою силою.Під час збору трав рекомендується ураховувати фази місячного циклу. Це пояснюється дією гравітаційної сили, яка викликає приливно-відпливні ефекти. У результаті цього енергетика і матеріальні речовини можуть підійматися вгору або, навпаки, опускатися в коріння. У 1-й фазі Місяця, особливо в період молодика, краще збирати коренеплоди, оскільки енергія і найбільша кількість елементів максимально концентруються в корінні та коренеплодах.
Надземну частину рослин краще збирати в період повного місяця, коли життєва енергія накопичила мікроелементи у верхній частині рослини.
У періоди, коли видно рівно половинку Місяця, найкраще збирати рослини, які використовуватимуться як заспокійливий засіб. У ці періоди енергетика природи найбільш урівноважена, заспокоєна і передає подібні властивості рослинам.
Відповідно до мети застосування рослини та їх частини збирають у різний час доби. Наприклад, збирати трави для поліпшення травлення, підвищення тонусу організму, посилення процесів циркуляції, потрібно в денний час, ближче до полудня. Під час дощу, грози трави збирати не рекомендується. Квіти звичайно прийнято збирати з 7–9 до 11 ранку; листя, особливо кору, коріння – протягом 16–18 год, ближче до заходу. Трави, зібрані вранці, володіють більшою цілющою силою, краще відновлюють і укріплюють організм.
Сушка є однією з важливих операцій, що забезпечує якість сировини. У свіжому вигляді застосовуються такі лікарські рослини, як цибуля, часник, морква, буряк тощо. Більша частина рослин висушується (консервується сушкою), оскількі у сухому вигляді цією сировиною можна користуватися увесь рік до нового вражаю. Несвоєчасна сушка може різко знизити або зовсім знищити корисні речовини, що містяться в рослинах. Сушка лікарських рослин або їх частин відбувається відразу після збирання і проходить за температури 50–60°С, на відкритому повітрі у пристосованих приміщеннях (на горищі, балконі, сараї тощо) з гарною вентиляцією та відсутністю сонячних променів. Крім того, для сушки рослин можна використовувати штучний обігрів, регулювати температуру відповідно до особливостей кожного виду сировини. Для січних плодів з метою кращого збереження їх якості (вітамінів, мікроелементів тощо) застосовується високий температурний режим 80–90°С.
переводится, пожалуйста, подождите..