Показано, що біогеоценотична обстан

Показано, що біогеоценотична обстановка в місці розташування експериментального полігона має типово лісовий мега-мезотрофний ксеромезофільний вигляд. Дані для дослідження зібрані за допомогою ручного розбирання ґрунтових зразків площею 0,25×25 см по регулярній сітці (7×15 зразків) з відстанню між точками відбору 2 м (результати представлені як L-таблиця), проведене вимірювання температури, електропровідності та твердості ґрунту, потужності підстилки та висоти травостою (R-таблиця). Ґрунтова макрофауна експериментальної ділянки представлена 27 видами із загальною щільністю 56,38 екз./м2. В екологічній структурі тваринного населення ґрунту переважають пратанти та сильванты, мезофіли, мезотрофоценоморфи, ендогейні топоморфи, сапрофаги. Такі едафічні характеристики, як твердість ґрунту, електропровідність, потужність підстилки, а також висота травостою, відіграють важливу роль у структуруванні екологічної ніші угруповання макрофауни. Перші дві осі OMI-аналізу описують 71,53 % інерції, що цілком достатньо, для того, щоб описання диференціації екологічних ніш макрофауни на досліджуваному полігоні проводити в просторі перших двох осей. Для середнього значення маргинальності угруповання (OMI = 2,88) рівень значимості становить р = 0,001, що свідчить про важливу роль обраних змінних середовища для структурування угруповання ґрунтової макрофауни. У результаті RLQ-аналізу та наступної кластерної процедури виявлено чотири ключові функціональні групи макрофауни і оцінена роль едафічних факторів у їх просторовому варіюванні. Кожна з функціональних груп інтерпретована в термінах екоморфічного підходу.Ключові слова: ґрунтова макрофауна, екологічна ніша, просторова екологія, екоморфи

Результаты (английский) 1:

Показано, що біогеоценотична обстановка в місці розташування експериментального полігона має типово лісовий мега-мезотрофний ксеромезофільний вигляд. Дані для дослідження зібрані за допомогою ручного розбирання ґрунтових зразків площею 0,25×25 см по регулярній сітці (7×15 зразків) з відстанню між точками відбору 2 м (результати представлені як L-таблиця), проведене вимірювання температури, електропровідності та твердості ґрунту, потужності підстилки та висоти травостою (R-таблиця). Ґрунтова макрофауна експериментальної ділянки представлена 27 видами із загальною щільністю 56,38 екз./м2. В екологічній структурі тваринного населення ґрунту переважають пратанти та сильванты, мезофіли, мезотрофоценоморфи, ендогейні топоморфи, сапрофаги. Такі едафічні характеристики, як твердість ґрунту, електропровідність, потужність підстилки, а також висота травостою, відіграють важливу роль у структуруванні екологічної ніші угруповання макрофауни. Перші дві осі OMI-аналізу описують 71,53 % інерції, що цілком достатньо, для того, щоб описання диференціації екологічних ніш макрофауни на досліджуваному полігоні проводити в просторі перших двох осей. Для середнього значення маргинальності угруповання (OMI = 2,88) рівень значимості становить р = 0,001, що свідчить про важливу роль обраних змінних середовища для структурування угруповання ґрунтової макрофауни. У результаті RLQ-аналізу та наступної кластерної процедури виявлено чотири ключові функціональні групи макрофауни і оцінена роль едафічних факторів у їх просторовому варіюванні. Кожна з функціональних груп інтерпретована в термінах екоморфічного підходу.
Keywords: soil macrofauna ecological niche, spatial ecology, ekomorfy

Результаты (английский) 2:

It is shown, that biogeocenotical situation at the location of an experimental polygon is typical of a forest mega-mesotrophy xeromesophic look. The data for the research is collected by means of manual disassembly of the soil samples with the area of 0.25 × 25 cm on a regular grid (7 × 15 samples) with the distance between the selection points 2 m (results presented as L-table), the measurement of temperature, electrical conductivity and soil hardness, the power litter and the height of the grass (R-table). The soil macrofauna of the experimental area is represented by 27 species with a total density of 56.38 IVF./м2. In the ecological structure of the animal population of the soil dominated by pramtants and Strongetes, Mesophiles, Mesotropic, Endogayni topomorphs, Saprophagi. Such echophic characteristics as soil hardness, electrical conductivity, power of litter, as well as height of grass, play an important role in structuring of ecological niche of Macrofauna group. The first two axis of OMI analysis describe 71.53% of inertia, which is sufficient for the description of the differentiation ecological niches of macrofauna on the investigated proving ground to conduct in the space of the first two axes. For the average value of the marginality of the grouping (OMI = 2.88), the significance level is P = 0.001, which testifies to the important role of the selected environment variables for structuring of the soil Macrofauna group. As a result, the RLQ analysis and the next cluster procedure found four key functional groups of macrofauna and assessed the role of the echophic factors in their spatial variation. Each of the functional groups is interpreted in terms of an ecomorphic approach.
Key words: soil macrofauna, ecological niche, spatial ecology, ecomorphs